Літопис запорізької міліції / Летопись запорожской милиции: Експозиція музею «Твої, Батьківщино, сини»

ЗАПОРІЗЬКА МІЛІЦІЯ В АФГАНІСТАНІ

Із книги С.Рев’якіна «Історія запорізької міліції 1917 – 2007 рр.»

Афганістан — держава Середнього Сходу. Його площа 655 тис. км², населення близько 15 млн. чоловік, з них афганців понад 8 млн. чол., останні — таджики, узбеки, хазарейці, туркмени та інші. Близько 18% мешканців — кочовики та

напівкочовики. Столиця — м. Кабул.

Земля в Афганістані здебільшого кам'яниста, гори майже по всій країні. Клімат різкий: високо в горах — холодно, внизу — спека. Релігія — іслам. (78).

Афганістан довгий час був конституційною монархією. З 1933 року країною правив король Мухаммед Захір Шах. У 1973 році його двоюрідний брат генерал і принц Мухаммед Дауд здійснив переворот і став президентом держави. У квітні 1978 року в Афганістані прийшла до влади Народно-демократична партія на чолі з письменником Нур Таракі. У грудні цього ж року в Москві був підписаний договір між Демократичною Республікою Афганістан та СРСР. У вересні 1979 року стався військовий переворот, в результаті якого глава держави Таракі був заарештований і вбитий. Його крісло посів керівник перевороту Амін, який не подобався московським правителям. У результаті 25 грудня 1979 року політичне бюро ЦК КПРС, яким керував Л. І. Брежнєв, вирішило ввести радянські війська в Афганістан, мовляв, з метою "рятування революції". (79).

Перші бої радянських окупаційних військ в Афганістані розпочалися в 1981 році проти так званої афганської опозиції "моджахедів". Військове командування СРСР гадало, що то буде легка і тимчасова "прогулянка" радянського військового контингенту з переможним кінцем. Та не так сталося, як планували. Дев'ять років і два місяці воювала радянська армія в Афганістані і закінчила свій похід безславним виведенням військ з цієї азіатської країни 15 лютого 1989 року. За ці роки в "афганістанському пеклі" побували 620 тисяч радянських військовослужбовців, 21 тисяча робітників та службовців МВС СРСР. Намір КПРС "експортувати" свою "ленінінсько-сталінську революцію" в Афганістан коштував СРСР дуже дорого: там було втрачено 14453 солдатів і офіцерів радянської армії та службовців МВС, у тому числі вбитими — 9511 чоловік, померли від ран — 2386 чол., від хвороб — 817, загинуло в аваріях і катастрофах — 1739 чоловік. Загинули в цій бездарній війні 4 радянських генерали, 3261 офіцер і прапорщик, 11549 солдатів і сержантів, 139 робітників і службовців. (80).

Постраждали в Афганській війні і жителі Запорізької області. Загинуло там 127 воїнів-запоріжців, стали інвалідами 70 солдатів і офіцерів, поранено 133 чоловіка. "Майже в кожному районі на місцевих цвинтарях могили тих молодих хлопців, які воювали в цій несправедливій війні". (81).

Співробітники запорізької міліції, які перебували в Афганістані по лінії МВС

Начальник УВС Запорізького облвиконкому 1992-1995 рр. генерал-лейтенант міліції у відставці, П’янтковський Анатолій Геогрійович з березня 1983 року до березня 1985 року перебував старшим радником групи «Північ» по лінії МВС у Демократичній Республіці Афганістан. За мужність та героїзм, проявлені при виконанні бойових завдань нагороджений орденами Червоної Зірки та Дружби народів.

Начальник управління карного розшуку УВС Запорізької області з 24 вересня 1991 по 3 листопада 1995 року полковник міліції у відставці Єфименко Роберт Олексійович, з 30.08.1980 по 26.04.1981 р.р., перебував у Демократичній Республіці Афганістан у загоні спеціального призначення МВС СРСР «Кобальт».

За добросовісне виконання спецзавдання нагороджений цінним подарунком - фотоапаратом «ФЭД-5-В».

Начальник управління карного розшуку УВС Запорізького облвиконкому з лютого 1989 р. по жовтень 1991 р., полковник міліції у відставці Малишев Євген Євгенович з січня 1987 року до лютого 1989 року перебував радником по лінії МВС у Демократичній Республіці Афганістан. За мужність та героїзм, проявлені при виконанні бойових завдань нагороджений орденами Червоної Зірки та Дружби народів.

Начальник УВС Запорізького міськвиконкому 1984 - 1985 рр., підполковник міліції у відставці Харьов Юрій Захарович з серпня 1981 року до серпня 1984 року перебував старшим оперативним радником командуючого царандоя (міліції) у провінції Вардак (ДРА), начальником відділу контррозвідки представництва МВС СРСР в ДРА. За мужність та героїзм, проявлені при виконанні бойових завдань нагороджений афганським орденом «Дружби народів», медалями «За мужність і доблесть», «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу», медалями СРСР «За відвагу», «За бойові заслуги».

Підполковник Євтушенко Юрій Михайлович перебував по лінії МВС у Демократичній Республіці Афганістан у м. Герат з червня 1980 року до квітня 1981 року. Нагороджений державними нагородами. Після повернення на Батьківщину провів пошукову роботу та видав Книгу-меморіал пам’яті воїнів-запоріжців, що загинули в Афганістані та других локальних війнах. При створенні цієї книги суттєву допомогу надав афганець, генерал-лейтенант міліції П’янтковський А.Г.

Полковник внутрішньої служби Кудинцев Віктор Афанасійович з 30.08.1980 р. по 06.04.1981г. був у відрядженні у Демократичній Республіці Афганистан. У листопаді 1980 року був призначений командиром группы, яка входила до складу спецпідрозділу «Кобальту» у провинції Герат. Прийняв участь у створенні фільтраційного пункту та займався навчанням афганських офіцерів.

За добросовісне виконання спецзавдання нагороджений цінним подарунком – годинником «Полёт»

Начальник відділу по роботі з особовим складом УК УМВС в Запорізькій області в 1994-1995 рр. майор міліції у відставці Кульок Олександр Олександрович з 10.08. 1981 по 24.03.1982 рр. перебував у відрядженні у Демократичній Республіці Афганістан. По прибуттю до Представництва МВС СРСР у Кабулі був призначений у загін спеціального призначення МВС СРСР «Кобальт-2». Проходив службу на посаді водія в представництві МВС СРСР при МВС ДРА. За виконання інтернаціонального обов'язку нагороджений знаком «Відмінник міліції» (1981р.).

Помічник начальника Запорізького РВ УВС Запорізької області у 1993-1995 рр.. майор міліції у відставці Тищенко Анатолій Михайлович з 25.03.1981 по 24.05.1982 рр. був відряджений у Демократичну Республіку Афганістан. По прибуттю до Представництва МВС СРСР у Кабулі призначений у загін спеціального призначення МВС СРСР «Кобальт - 2». Проходив службу водієм у взводі охорони команди оперативного загону.

Старший слідчий слідчого відділу УВС м. Запоріжжя підполковник міліції у відставці Ткаченко Віталій Ілліч з 30.08.1980 по 06.04.1981 рр. був відряджений у Демократичну Республіку Афганістан. По прибуттю до Представництва МВС СРСР при МВС ДРА в Кабулі призначений інструктором з навчання солдатів батальйонів царандоя і 3-х загонів «Захисник революції». З його участю розроблено 2 спеціальні програми, за якими в найкоротший термін було навчено 500 солдатів батальйонів царандоя та 300 активістів. Брав участь у роботі пошукової групи та рухомого КПП.

Заступник начальника Ленінського РВС м. Запоріжжя пiдполковник міліції iї ГУНАЗА ВАЛЕНТИН ГРИГОРОВИЧ з 03.08.1980 по 27.04.1981 рр. проходив службу у Кабулі у загоні спецпризначення «Кобальт» (до обов’язків відносилось отримання оперативної інформації про місцезнаходження бандформувань).

Нагороджений медаллю «За бойові заслуги», державною нагородою ДРА, цінним подарунком – фотоапаратом «ФЕД - 5В» (Наказ МВС СРСР № 3 від 11.01.1983 р.)