Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

вторник, 27 декабря 2016 г.

Пам’яті побратима

         Чорнобиль забрав ще одне життя нашого побратима. Не стало  Юрія Харченка.
         63 роки – це не вік, щоб помирати. Він, будучи слухачем Київської вищої школи міліції,  вже на другий день Чорнобильської катастрофи був у Прип’яті і  брав участь у переселенні мешканців цього міста та охороні залишеного ними майна. Комуністична держава кинула героїв у атомне пекло без  індивідуальних засобів захисту, і вони отримали надмірні дози опромінення, за що зараз й розплачуються своїм життям. Українська держава, очолювана у всі періоди свого існування  ненажерливими крадіями, позбавила героїв-ліквідаторів належної державної допомоги та гідного людського життя. Нехай смерть Юрія буде докорою цій злодійській владі.

         Прикро, що я ніколи вже не побачу Юрину посмішку, його оптимізм та спрагу до життя, що не залишали його до останнього подиху. Спи спокійно, наш бойовий  побратиме! Нехай земля тобі буде пухом! Наші щирі співчуття родині покійного. Літописець 

Комментариев нет:

Отправить комментарий