Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

вторник, 6 января 2015 г.

Експонат музею: телетайп Т-100 (ліцензійна чехословацька копія Siemens T-100)



Із історії телетайпу

Телетайп складається з клавіатури, на зразок клавіатури машинки, що пише, і принтера, сполучених з електродвигуном. Повідомлення посилається шляхом друкування на клавіатурі в режимі симплексної передачі. Кожне натиснення клавіші генерує послідовність кодових електричних імпульсів, які доставляються на телетайп одержувача, де декодуються, після чого знак, відповідної клавіші, що натискує, віддруковується принтером на папері.

До деяких сучасних телетайпів додані магнітна пам'ять і відеодисплей. У телейтайпах використовувалися дві різні схеми кодування: починаючи з 1920-х - варіант коди Бодо; з 1960-х - код ASCII ["еськи"]. За допомогою коди ASCII телетайпи могли передавати повідомлення з швидкістю до 900 симв/мін, а за допомогою коди Бодо – лише до 500 симв/мін



Між містами на відстані прямої видимості одну від одної зводили спеціальні башти, на яких встановлювалися величезні суглобисті крила семафорів. Телеграфіст приймав повідомлення і тут же передавав його далі, пересуваючи крила важелями.


У 1872 році французький винахідник Жан Моріс Еміль Бодо сконструював свій телеграфний апарат багатократної дії — він мав можливість передавати по одному дроту два і більш за повідомлення в один бік. Апарат Бодо і створені за його принципом отримали назву стартстопних.   Але окрім самого пристрою, винахідник придумав ще і вельми вдалий телеграфний код (Код Бодо), який згодом набрав велику популярність і отримав найменування Міжнародний телеграфний код №1 (IТА1).



Телеграфний апарат системи Бодо - прародитель телетайпів і телексів. Апаратом Бодо друкував прийнятий текст на паперовій стрічці і дозволяв одночасну передачу 4-5 повідомлень.

Подальші модифікації конструкції стартстопного телеграфного апарату привели до створення телепринтерів (телетайпів), а на честь ученого була названа одиниця швидкості передачі інформації — бод.
За період з 1753 по 1839 роки в історії телеграфу налічується близько 50 різних систем — деякі з них так і залишилися на папері, але були і такі, які стали фундаментом сучасної телеграфії.
  

Телеграфний апарат системи Юза був найпоширенішим телеграфним апаратом в Росії і СРСР, поки не був витиснений телетайпами.

До 1930 року була створена конструкція стартстопного телеграфного апарату, оснащеного дисковим номеронабирачем телефонного типа (телетайп). Цей тип телеграфного апарату, в числі іншого, дозволяв персоніфікувати абонентів телеграфної мережі і здійснювати швидке їх з'єднання. Практично одночасно в Германії і Великобританії були створені національні мережі абонентського телеграфу, що отримали назву Telex (Telegraph + Exchange).
Мережі міжнародного абонентського телеграфування постійно розширювалися, і до 1970 року глобальна мережа під назвою «Мережа Телекс» (Telex network) (англ.)  об'єднувала абонентів більш ніж 100 країн світу.


Комментариев нет:

Отправить комментарий