Вищі нагороди для армії та силових структур у зарубіжних державах

Останні роки у мене склалося негативне відношення до різного роду нагородам, як державним та і відомчим. Купівля нагород – це завжди принизливо. Нажаль, є серед нас як ветерани так і діючі співробітники, які накупили собі цих «цяцьок» і хизуються, що вони такі заслужені люди. А оточуючі про них зовсім іншої думки.  Я з повагою і шаною відношусь до фронтовиків Великої Вітчизняної війни, до всіх моїх колег, як Валентин Лень, Руслан Тамарков, Геннадій Маринович, Іван Влащенко, Олександр Панченко та багато інших, нагороджених державними нагородами за свої професійні дії, які сміливо можна назвати подвигом.

Цю тему підняв  тижневик «Іменем закону» у статті «Відзнаки для «зодчих» вікової мрії» (№47 від 20.11.14), частину якої я розміщаю на сайті. Може досвід Ізраїлю буде корисний під час реформування органів внутрішніх справ. До речі, в Ізраїлі не ставлять пам’ятники історичним постатям. Вони вважають, що це може призвезти до тоталітаризму. Літописець

Вищі нагороди Армії оборони Ізраїлю

…Наприкінці 1953-го Бен-Гуріон залишив крісло прем'єр-міністра й наступного року в Кнесет був направлений законо­проект щодо заснування держав­них нагород Ізраїлю. Їх

пропону­вали встановити шість. Проте під час парламентських читань між депутатами виникло чимало су­перечок і проект відправили на доопрацювання, де він пробув не один рік: з 1955-го до 1963-й. Уряд знову перебував під керівництвом Бен-Гуріона. І лише 1969-го мі­ністр оборони Ізраїлю Моше Даян представив Кнесету законопро­ект, згідно з яким систему цалашів мали доповнити три нагоро­ди - «Медаль доблесті», «Медаль за мужність» і «Медаль за особли­ві заслуги». Наступного року - піс­ля кількох обговорень і внесення змін - парламент ухвалив закон «Про нагороди Армії оборони Із­раїлю», що встановлював зазна­чені медалі. Попри зауваження депутатів, було вирішено не започатковувати відзнаки для цивіль­них осіб, проте дія закону поши­рювалася на деяких інших силовиків, окрім армійців.

Одразу був оголошений кон­курс на створення ескізів нагород, однак проект, що задовольнив ви­моги державної комісії, затверди­ли лише на початку 1973 року. Його автором став відомий скуль­птор, класик ізраїльського гра­фічного дизайну Дан Рейзінгер. Відповідно до задуму майстра, «Медаль доблесті» складається з Зірки Давида, всередині якої роз­міщені меч і колос, і жовтої стріч­ки. Цей колір і шестикутну зірку Рейзінгер використав не випадко­во: чоловік, що сам змушений був носити такий знак у дитинстві й дивом вижив під час Голокосту, мав на меті змінити ганебне зна­чення цих символів для єврей­ського народу, перетворивши їх на знак героїзму. «Медаль за муж­ність» складається з червоної стрічки й менори у вигляді схре­щених мечів і колосом посереди­ні, а «Медаль за особливі заслуги» - з синьої стрічки й медальйона з мечем і колосом. Як бачимо, останні два знаки використано в усіх трьох нагородах: перший символізує АОІ, а другий - праг­нення до миру.

Відповідно до закону, «Медал­лю доблесті» має право за­охочувати міністр оборони за ре­комендацією начальника Гене­рального штабу тих військових, які, ризикувавши життям, вияви­ли вищий ступінь героїзму під час бою. «Медаллю за мужність» і «Медаллю за особливі заслуги» удостоює начальник Генерально­го штабу: першою - за вияв героїз­му під час виконання бойового за­вдання з ризиком для життя, дру­гою - за взірцеві мужні вчинки. Особи, удостоєні 1949-го звання «Герой Ізраїлю», автоматично отримували «Медаль доблесті».

Також новий закон залишив систему цалашів, але суттєво її змінив. Насамперед, були скасо­вані цалаші командирів баталь­йонів і бригад: на практиці вони й надалі могли заохочувати під­леглих нагородними листами, але такі «грамоти» не мали стату­су державної нагороди. Цалаші начальника Генерального штабу, командувачів округів, ВПС та ВМС і командирів дивізій не пе­ретворилися на медалі, а набули форми планок оливкового кольо­ру, на які накладено перехрещені меч та оливкова гілка. Кількість накладних елементів варіюється від одного до трьох - залежно від статусу цалаша. Крім того, 2005 року був відновлений цалаш ко­мандира бригади: він також ста­новить собою планку з оливко­вою стрічкою, але без накладних елементів…