Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

среда, 22 октября 2014 г.

Золота дата оптиміста


Чудово, коли маєш дружну сім'ю, велику рідню, яка завжди готова прийти на допомогу, розрадити в скрутну годину, та й просто щиро порадіти за тебе. А ще ліпше, коли серед дорогих тобі людей опиняються не лише рідні, а й просто добрі, безкорисливі друзі. Таким справжнім товаришем став для мене Віктор Миколайович Марочко, який днями відзначає свій золотий ювілей. Тому не можу не згадати про цього оптиміста в осінні дні.
Народився чоловік у Смирновому, тут закінчив школу. Починав трудову діяльність у місцевому радгоспі «40 років Жовтня». Потім служив у Забайкальському військовому окрузі, був навідником тактичної ракетної установки. У Куйбишевському районному відділі внутрішніх справ В.М. Марочко починав свою кар’єру з посади міліціонера. Згодом закінчив факультет підготовки дільничних інспекторів міліції Донецької спеціалізованої середньої школи міліції МВС СРСР. Віктор Миколайович курсантом брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Після землетрусу у Вірменії правоохоронець служив у місті Кіровокані, забезпечував правопорядок. Наш земляк закінчив також Українську академію внутрішніх справ,після чого знову повернувся до рідного
райвідділу міліції, вже на посаду слідчого. Заступником начальника райвідділу – начальником слідчого відділення, майор міліції служив до виходу на заслужений відпочинок. Але слово «пенсія» не асоціюється із цією людиною. Віктор Миколайович займає активну життєву позицію. Він очолює раду Куйбишевської районної громадської організації Асоціації ветеранів війни та інвалідів Чорнобиля, є заступником голови ради найкращої в області районної громадської організації пенсіонерів МВС України.
Знаю я Віктора Миколайовича вісім років, але щоразу не перестаю дивуватися його оптимізму та готовності приходити на допомогу людям. В.М. Марочко був і залишається частим гостем редакції.
Завдячую я цій людині ще й становленням у професії. Адже саме В.М. Марочко з перших днів моєї роботи довіряв недосвідченій молодій журналістці. Знайомив мене із цікавими людьми. Під час співпраці з громадськими організаціями, які очолює колишній правоохоронець, я крок за кроком вчилася брати та готувати інтерв’ю до друку. На організованих Віктором Миколайовичем заходах відточувала майстерність фотокореспондента.
Завжди усміхненого, привітного чоловіка знають в усіх організаціях та установах нашого району. Його професійну та громадську діяльність не раз висвітлювали журналісти регіональних та обласних видань. А скільки відзнак має Віктор Миколайович – важко й полічити. Тож, користуючись нагодою, хочеться просто побажати цьому вічному оптимісту здоров’я та родинного тепла.
Вікторія РОВНА.  

Комментариев нет:

Отправить комментарий