Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

четверг, 6 марта 2014 г.

Запорізька міліція - у скорботі

Керівництво та особовий склад Головного управління МВС у За­порізькій області висловлюють щире співчуття рідним і близь­ким загиблого міліціонера роти міліції особливого призначення «Беркут» Сергія Цвигуна. Його життя передчасно обірвалося під час виконання службового обов'язку із забезпечення громадського порядку в місті Києві.
Важко знайти слова, що полегшили б біль втрати, який нічим не втамувати. Весь особовий склад гарнізону запорізької міліції сумує за товаришем. Пам'ять про нього - назавжди в наших серцях!
Як і мільйони українців, Сергій Цвигун хотів жити в мирній державі. Будував пла­ни на майбутнє, усміхався друзям, пишав­ся своєю службою. Мріяв про кар'єру офіцера-правоохоронця й наполегливо втілю­вав мрію в життя. Та не судилося. Життя 23-річного міліціонера роти міліції особли­вого призначення «Беркут» обірвала куля...
Сергії  Цвигун народився 18 вересня 1990 року. Ріс у неповній сім'ї: батько жив окремо в сусідній області. Тому вся чоло­віча робота в домі лягла на їхні, разом зі старшим братом, плечі. Ще зі шкільної лави Сергій активно займався спортом, віддаючи перевагу боротьбі дзюдо. На строкову службу він потрапив у підрозділ розвідки. На «відмін­но» закінчив повний навчальний курс під­готовки аеромобільних військ. Після демобілізації вирішив пов'язати подальше життя з правоохоронною діяльністю.
В органи внутрішніх справ Сергій прий­шов у липні 2010-го року. Працював у Орджонжідзевському райвідділі міліції на посадах помічника оперативного чергово­го, міліціонера-водія, інспектора патруль­ної служби. А у вересні 2011 року перейшов до РМОП «Беркут», у якій служив і його старший брат. Сергій дуже пишався цією нелегкою службою, хоча вона практично не залишала вільного часу на особисте життя.
За час служби Сергій Цвигун зареко­мендував себе лише позитивно. Неоднора­зово заохочувався керівництвом підрозді­лу. Як згадують його колеги, це була дуже хороша, позитивна людина. Ви не міг про­йти повз, якщо хтось потребував допомо­ги. Його особливий сміх дивним чином пі­днімав усім настрій, додавав життєвого тонусу. На жаль, цей сміх більше ніколи не про лунає...

ВЗГ ГУМВС у Запорізькій області.

Комментариев нет:

Отправить комментарий