Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

пятница, 1 марта 2013 г.

Талановиті співробітники: Микола Козловський


А які мистецьки вивершені картини ма­лює усе своє свідоме життя колишній працівник міліції, пенсіонер органів МВС України, підполковник міліції Микола Васильович Козловський!
Народився він 28 січня 1939 року в селі Жовта Круча Оріхівського району Запорізької області, а юність провів у Дніпровських плавнях, де його батько був лісничим. Певно й там у ньо­го зародилася й розвинулася любов до природи й усього прекрасного, що пов'язане з нею. Так це чи ні, а свої перші малюнки в Кушугумській школі, де він навчався, зробив про ліс і його мешканців — птахів.
Творчістю обдарованого хлопця із села зацікавився відомий на Запоріжжі педагог-художник І. Ф. Федянін і запросив його у свою студію. На той час у цього педагога вчилися Г. Карадуманов, Ю. Очеретько, В. Армановський та інші талановиті підлітки, які в майбутньому стали відомими художниками, що принесли сла­ву нашому краю. Серед них, ще тоді, в навчанні у І. Ф. Федянина, Микола Козловський був не останнім, а чи не найпершим. Іван Федорович пророкував йому значні творчі здобутки, як­що той присвятить своє життя важкій долі художника.
Міст через старий Дніпро.
Та М. В. Козловському судилося інше. Після служби в армії він вимушений був сам заробляти на шмат хліба і кусень сала. Саме це привело його в 1964 році у стіни Іва­но-Франківської спеціальної середньої школи міліції, де можна було вчитися за держав­ний кошт та ще й одержувати невелику стипендію, яку, звісно, висилав батькам для підтримки їхнього жалюгідного життя.
Закінчивши цю школу, сумлінно працював у органах міліції Запорізької області на різних посадах, а останні, перед пенсією, чотири роки (в 1900—1994 рр.) був старшим слідчим з особливо важливих справ, пов'язаних з організованою злочинністю (у слідчо­му управлінні УМВС області).
Попри всю завантаженість по професійній міліцейській роботі, Микола Васильо­вич у будь-яку вільну днину малював картини — портрети родичів, друзів і, звичайно, милі серцю куточки рідного краю. Довгий час ніде своїх творів не виставляв та, нарешті, ризикнув. Перший раз виставив своїх кілька картин у невеличкому
приміщенні УВС об­ласті, де експонувалися твори самодіяльних митців запорізької міліції. На добре здиву­вання, його картини сподобалися усім відвідувачам. То було на початку 80-х років мину­лого століття. Згодом, у листопаді 1984 року направив своїх кілька картин до Києва — на першу Республіканську виставку самодіяльної творчості співробітників органів внутрішніх справ, присвячену 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчиз­няній війні. І тут його картини були помічені відвідувачами і позитивно сприйняті видатними діячами мистецтв. Так член Союзу художників УРСР, старший редактор журналу "Образотворче мистецтво" т. Придатко, переглянувши картини про природу міліцейських художників, у тому числі й М. Козловського, писав; "А кому не известно, как согревает нас, где бы мы не находились, воспоминание о родном доме, об уголке родной природы? С них начинается Родина. Может быть, потому с такой любовью изображают на своих полотнах самодеятельные художники красоту родной земли". (3). Звичайно, картини М. В. Козловського на цій виставці одержали позитивну оцінку, а їхній автор був нагороджений Почесною грамотою політвідділу МВС УРСР і Спілки художників України.
Після цього М. В. Козловський нерідко виставляв свої твори на різних виставках самодіяльних митців у Запоріжжі, Києві, Москві. Про одну з таких виставок рес­публіканська газета "Советский милиционер" 18 березня 1988 року писала: "Впечатляют полотна начальника инспекции исправительннх работ УИТУ УВД (Запорізької області — авт.) майора Н. В. Козловского, написанные акварелью и маслом. Любуясь пейзажами Николая Васильевича, наяву видишь лес, чувствуешь его запахи, слышишь рокот морского прибоя и шум сосен под ветром. С мастерски вьполненного портрета веселое настроение мальчугана передается зрителю". (4).
У січні 1989 року Запорізьке обласне управління культури та Запорізька ор­ганізація Спілки художників України організували велику виставку народного і са­модіяльного мистецтва мешканців краю. М. В. Козловський сюди подав свій один-єдиний малюнок "Дубовий гай" у техніці акварелі, і художник за нього був нагороджений Дипломом.
Член Спілки художників України Г. Карадуманов говорить про М. В. Козловсько­го так: "Співробітники МВС області вважають його досвідченим і кваліфікованим слідчим міліції, а ми, художники, знаємо його як свого самобутнього колегу".
Дійсно, його твори пройняті реальністю зображення, яке притаманне лише справжнім митцям.
Степан Рев'якін. Історія запорізької міліції.











Комментариев нет:

Отправить комментарий