А які мистецьки вивершені
картини малює усе своє свідоме життя колишній працівник міліції, пенсіонер
органів МВС України, підполковник міліції Микола Васильович Козловський!
Народився він 28 січня
1939 року в селі Жовта Круча Оріхівського району Запорізької області, а юність
провів у Дніпровських плавнях, де його батько був лісничим. Певно й там у нього
зародилася й розвинулася любов до природи й усього прекрасного, що пов'язане з
нею. Так це чи ні, а свої перші малюнки в Кушугумській школі, де він навчався,
зробив про ліс і його мешканців — птахів.
Творчістю обдарованого хлопця із села зацікавився
відомий на Запоріжжі педагог-художник І. Ф. Федянін і запросив його у свою
студію. На той час у цього педагога вчилися Г. Карадуманов, Ю. Очеретько, В.
Армановський та інші талановиті підлітки, які в майбутньому стали відомими
художниками, що принесли славу нашому краю. Серед них, ще тоді, в навчанні у
І. Ф. Федянина, Микола Козловський був не останнім, а чи не найпершим. Іван
Федорович пророкував йому значні творчі здобутки, якщо той присвятить своє
життя важкій долі художника.
![]() |
Міст через старий Дніпро. |
Та М. В. Козловському
судилося інше. Після служби в армії він вимушений був сам заробляти на шмат
хліба і кусень сала. Саме це привело його в 1964 році у стіни Івано-Франківської
спеціальної середньої школи міліції, де можна було вчитися за державний кошт
та ще й одержувати невелику стипендію, яку, звісно, висилав батькам для
підтримки їхнього жалюгідного життя.
Закінчивши цю школу,
сумлінно працював у органах міліції Запорізької області на різних посадах, а
останні, перед пенсією, чотири роки (в 1900—1994 рр.) був старшим слідчим з
особливо важливих справ, пов'язаних з організованою злочинністю (у слідчому
управлінні УМВС області).
Попри всю завантаженість
по професійній міліцейській роботі, Микола Васильович у будь-яку вільну днину
малював картини — портрети родичів, друзів і, звичайно, милі серцю куточки
рідного краю. Довгий час ніде своїх творів не виставляв та, нарешті, ризикнув.
Перший раз виставив своїх кілька картин у невеличкому
приміщенні УВС області,
де експонувалися твори самодіяльних митців запорізької міліції. На добре здивування,
його картини сподобалися усім відвідувачам. То було на початку 80-х років минулого
століття. Згодом, у листопаді 1984 року направив своїх кілька картин до Києва —
на першу Республіканську виставку самодіяльної творчості співробітників органів
внутрішніх справ, присвячену 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій
Вітчизняній війні. І тут його картини були помічені відвідувачами і позитивно
сприйняті видатними діячами мистецтв. Так член Союзу художників УРСР, старший
редактор журналу "Образотворче мистецтво" т. Придатко, переглянувши
картини про природу міліцейських художників, у тому числі й М. Козловського,
писав; "А кому не известно, как согревает нас, где бы мы не находились,
воспоминание о родном доме, об уголке родной природы? С них начинается Родина.
Может быть, потому с такой любовью изображают на своих полотнах самодеятельные
художники красоту родной земли". (3). Звичайно, картини М. В. Козловського
на цій виставці одержали позитивну оцінку, а їхній автор був нагороджений
Почесною грамотою політвідділу МВС УРСР і Спілки художників України.
Після цього М. В.
Козловський нерідко виставляв свої твори на різних виставках самодіяльних
митців у Запоріжжі, Києві, Москві. Про одну з таких виставок республіканська
газета "Советский милиционер" 18 березня 1988 року писала:
"Впечатляют полотна начальника инспекции исправительннх работ УИТУ УВД
(Запорізької області — авт.) майора Н. В. Козловского, написанные акварелью и
маслом. Любуясь пейзажами Николая Васильевича, наяву видишь лес, чувствуешь его
запахи, слышишь рокот морского прибоя и шум сосен под ветром. С мастерски
вьполненного портрета веселое настроение мальчугана передается зрителю".
(4).
У січні 1989 року
Запорізьке обласне управління культури та Запорізька організація Спілки
художників України організували велику виставку народного і самодіяльного
мистецтва мешканців краю. М. В. Козловський сюди подав свій один-єдиний малюнок
"Дубовий гай" у техніці акварелі, і художник за нього був
нагороджений Дипломом.
Член Спілки художників
України Г. Карадуманов говорить про М. В. Козловського так:
"Співробітники МВС області вважають його досвідченим і кваліфікованим
слідчим міліції, а ми, художники, знаємо його як свого самобутнього
колегу".
Дійсно, його твори
пройняті реальністю зображення, яке притаманне лише справжнім митцям.
Степан Рев'якін. Історія запорізької міліції.
Комментариев нет:
Отправка комментария