Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

среда, 31 октября 2012 г.

Видатні дати історії запорізької міліції (по рокам)



1917 рік

08 березня - на підставі постанови Тимчасового уряду Росії у м. Олександрівську  скасовано поліцію і замінено її народною міліцією, підпорядкованою місцевому самоврядуванню. Тимчасово виконання обов’язків начальника міліції покладено на І.Д.Богослолова.

10 березня– створення народної міліції в м. Олександрівську. Начальником міської та повітової міліції призначений підпоручик Г.М.Суворін.

15 вересня– Комітет спілки службовців міліції під головуванням А.І. Чайковського пред’явив Олександрівській міській управі ультимативні вимоги щодо збільшення грошового утримання на 100-150 %.

21 вересня– звільнені всі службовці та міліціонери місцевої міліції, які підписали ультимативні вимоги. Начальником міської міліції призначено четвертого за рахунком  Н.Я.Васильєва, який змінив Н.В.Буцанова.

27 вересня – Олександрівська Управа постановила видати міліціонерам мундири та інші предмети обмундирування, що були донедавна в користуванні городових.

05 жовтня – циркуляр Тимчасового уряду запропонував для чинів міліції встановити обмундирування темно-синього кольору.

07 жовтня – Союз службовців міліції постановив негайно створити кримінально-розшукове відділення і своє рішення направив у міську Управу.

10 листопада  - Народний Комісаріат внутрішніх справ РСФРР видав постанову «Про робітничу міліцію».

1918 рік

Початок січня – на прохання більшовиків Нестор Махно разом з загоном  революційних селян прибув у Олександрівськ, де очолив військово-революційну комісію, яка виконувала роль військово-революційного фронтового суду. Начальник міліції Васильєв Микола Якович за рішенням комісії був заарештований, за те, що підтримував Українську Народну Республіку. Подальша його доля невідома.  

Січень – створено Ногайську (нині – Приморськ) робітничо-селянську міліцію

22 квітня -  був розстріляний білогвардійцями  начальник Ногайської міліції (сьогодні це м. Приморськ)  Пункін Іван Юхимович.

01 вересня – за кілька днів напередодні Українською державою при владі гетьмана Скоропадського в Олександрівську та повіті був створений карний розшук міліції.

20 листопада – «гласний» Олександрівської Думи А.М.Геншафт у своїй доповідній запропонував назвати «сторожову службу громадян» добровільними дружинами, а їх членів – дружинниками.

Листопад – грудень – в Олександрівську була започаткована народна дружина. В місті та повіті була влада гетьмана Скоропадського.


1919 рік


Січень – в Олександрівську порядкували війська Директорії УНР.

5 лютого – прийнято декрет  РНК УСРР (в Харкові) про створення радянської міліції. В деяких джерелах декрет прийнято 9 лютого.

09 лютого – декрет РНК УСРР про створення Олександрівської губернії.

17 січня – Міська Дума затвердила аж три інструкції з діяльності народної самооборони. Народним самоохоронцям, коли вони виходили на чергування, видавалися посвідчення певного зразка та нарукавна пов’язка. Видавалась їм і вогнепальна зброя, яку вони мали право застосовувати тільки у крайніх випадках для захисту іншого, для самооборони при нападі. 

18 квітня – декретом РНК УСРР «Про організацію судово-кримінального розшуку» карний розшук, який діяв самостійно і не входив до НКВС, був переданий до народного комісаріату юстиції УСРР.

Травень - в Олександрівську порядкували більшовики.

18 червня РНК УРСР затвердила Положення про організацію залізничної міліції
Вересень – Олександрівськ займають повстанські війська імені Батька Махна, звільнивши місто від денікінців.

Жовтень – повстанські війська імені Батьки Махна створили в Олександрівську міську охорону під контролем робітничих організацій і провели набір дружинників, так як народної міліції, створеної Тимчасовим урядом,  у місті уже не було. Її розігнали махновці та більшовики.

7 листопада – в Олександрівську та частині повіту порядкувала денікінська Добровольча армія. Махновська міська охорона перейменована в бойову дружину


1920 рік

5 січня – м.Олександрівськ очищено від білогвардійців.

Лютий – карний розшук з Наркомату юстиції переданий в НКВС України.

Березень – в складі НКВС УРСР було створено головне управління радянської робітничо-селянської міліції. Першим начальником Головміліції УРСР був Чайковський А.М.

3 квітня РНК УРСР прийняла Положення про створення в системі міліції відділів (відділень) карного розшуку
Червень – листопад – у Мелітополі проти врангелівців діє партизанський загін чисельністю понад 200 чоловік, який очолював начальник Мелітопольської повітової міліції Ф.П.Хіміч.

Липень – створено Олександрівську губернію

Серпень – створено на папері Олександрівську губернську радянську робочо-селянську міліції (скорочено – Губміліцію).

20 серпня постановою РНК УРСРС було заборонено виготовлення спиртних напоїв без належного дозволу. Самогоноваріння тягнуло за собою конфіскацію майна і позбавлення волі до 5 років.

14 вересня – Рада Народних Комісарів УСРР затвердила «Положення про робітничо-селянську міліцію», згідно якої міліція України будувалась за такими принципами, що й Росія. Міліція цілком і повністю знаходилась на державному бюджеті.


27 жовтня – створено Олександрівську міську міліцію, яку очолив Ліщенко.

4 листопада – начальником Олександрівської міської міліції став Божєв Олексій Олексійович

4 листопада – почала формуватись Олександрівська Повітміліція  на чолі з Тимофієм (Трофим) Ямпольцевим.

22 листопада – розпочала діяти Губміліція у складі одного начальника - недосвідченого  29 –річного   Гібера Михайла Володимировича та секретаря 38-річного Павла Лахтунова, який мав досвід роботи в народній міліції Тимчасового уряду та Центральної Ради України. На службу запрошуються старі кадри народної міліції. .

10 грудня – Олександрійський Губрозшук приступив до своєї організації.

12 грудня  під час оборони м. Бердянськ від повстанської армії Махна загинув начальник міліції повіту Денисов Сергій Кузьмич.

20 грудня – при Губміліції створюється промислова міліція, яка повинна була охороняти від крадіїв та нападників фабрики, заводи, установи як державного підпорядкування, так і приватних власників, причому на договірній основі (за певну платню). Першим начальником був Фулік Павло Іванович, якого згодом змінив Божок Тимофій Федорович.

1921 рік

23 березня – постанова ВУЦВК про створення Гуляйпільської та Велико-Токмацької повітової міліції.

23 березня - Олександрівськ перейменовано у Запоріжжя

Квітень - розпорядженням НКВС була ліквідована промислова міліція, її функції почала виконувати загальна міліція.

Літо 1921 – літо 1922 рр – голодомор в Україні

 03 червня – при управлінні міліції м.Запоріжжя створено міський карний розшук.

22 червня – створено кримінально-розшукове відділення при Гуляйпільській повітовій міліції.

15 липня  від рук бандитів загинув міліціонер Пологівської міліції Назаренко Семен Феофанович.

1 серп­ня - начальник міліції Республіки Чайковський своїм наказом затвердив нову "шкалу ставок", яка була дещо вищою за посередню на 15—20 відсотків. Згідно з цією шкалою всі працівники міліції до "голої" ставки мали ще 25% надбавки.

12 серпня РНК УРСР прийняла постанову «Про тимчасову передачу міліції до військового відомства»

31 серпня губернський карний розшук в стройовому та господарському відношенні підпорядковувався губернському начальнику миліції.

8 вересня – наказ Головного начальника міліції УСРР № 9 про скорочення штатів міліції. В першу чергу були звільнені ті. Хто раніше служив у поліції або народній міліції Тимчасового уряду О.Керенського і Центральної Ради України.

1 жовтня декретом РНК УРСР затверджено Положення про політсекретаріат в міліції. При головному управлінні міліції та при кожному губернському управлінні засновувались політ секретаріати, а при начальниках міліції повіту призначались помічники по політичній частині.

 5 жовтня – декрет ВУЦВК «Про підлеглість міліції УРСР військовому командуванню України та Криму», який переслідував мету успішного формування частин міліції та придання їм військового обліку. В той час керівництво оперативною та спеціальною службою міліції залишалось за НКВС. До січня 1922 року військове командування повинно було передати НКВС сформований апарат міліції та виключити із свого підпорядкування.

Кінець 1921 року в Україні, в основному, покінчено з політичним бандитизмом.

1922 рік

У ніч на 21 січня був убитий невідомими бандитами начальник 2-го районного відділу міліції м. Запоріжжя Березін І.М.

Початок 1922 року міліція була виключена із військового відомства і передана НКВС.

1 березня - постанова Всеукраїнського Центрального виконав­чого комітету  "Про відповідальність проти справи надання допо­моги голодуючим". Згідно з цією постановою посадові особи, в тому числі й органів міліції, за невиконання обов'язків, покладених на них для надання допомоги голодую­чим, караються до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Навіть приватні особи за ненадання допомоги голодуючим також каралися — у них конфісковували майно.

31 березня – постановою РНК УРСР створено промислова міліція

1 травня всі працівники міліції звільнялись від сплати комунальних послуг, в том числі і від квартирної платні.

5 липня  -  постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету розробляється і затверджується для міліції нова форма одягу. Вона має темно-каштановий колір. Ця форма з великим задоволенням була зустрінута усіма співробітниками міліції і з ціка­вістю сприйнята громадянами.

15 липня наказом НКВС УРСР апарат карного розшуку був виділений із міліції у самостійний орган, очолюваний управлінням карного розшуку УРСР, яке як і управління міліції підпорядковувалось НКВС.

Серпень – циркуляром  ЦК КП(б)У були ліквідовані політсекретаріати, на їх місце були створені політінспекції.

1 серпня Президія ВУЦВК розповсюдила на сім’ї працівників міліції пільги, якими користувалися сім’ї військовослужбовців.

11 листопада -  постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету затверджується ще один надто важливий документ — присяга — "Урочиста обіцянка при вступі в робітничо-селянську міліцію". Вона підняла дисципліну в правоохоронних органах і підвищила їхню відповідальність за доручену народом і державою справу.
25 листопада - наказом начальника Міліції республіки № 554 від 25 листопада 1922 року  створюється Промміліція роботу якої в 1921 році було згорнуто.

13 листопада наказом Головного управління міліції УРСР категорично заборонялось проводити масові облави на проституток.

1 грудня – Запорізька губернія була ліквідована і її територія на підставі постанови ВУЦВКу від 25 жовтня 1922 року була включена до складу Катеринославської губернії.

18 грудня - колишній начальник Мелітопольської повітової та міської міліції Ф. Хіміч став  начальником Запорізької повітової та міської міліції, а невдовзі — на­чальником Запорізької окружної міліції

30 грудня  -  1-й з'їзд Рад СРСР у Москві затвердив Договір і Декларацію про утворення Союзу РСР

Наприкінці  року - ВУЦВК затвердив Кримінальний Кодекс (КК) та Кримінально-процесуальний кодекс (КПК).

1923 рік

1 січня -  запорізька міліція пе­реходить на повне утримання місцевих коштів. В Головному управлінні міліції рес­публіки на ту дату для утримання міліції не було жодного рубля — "повна відсутність грошових коштів" (декрет Раднаркому України від 19 грудня 1922 р).
5 січня  -  Ф. Хіміч затвердив "тимчасово до одержання з центру" "Корот­ку інструкцію волосним наглядачам"

1 березня -  Катеринослав­ський губвиконком прийняв обов'язкову постанову № 28 про організацію промислової міліції .

7 березня – на підставі постанови ВУЦВКу від 7 березня 1923 року ліквідовано повіти та волості, а разом з ними Запорізька, Бердянська, Мелітопольська, Генічеська, Велико-Токмацька та Гуляйпільська повітова міліція та волосна міліція. Замість них створені округи та райони. А були ліквідовані повіти й волості, і на їх територіях організовані у значно меншій кількості округи та райони.
Згідно з цією постановою, з 6 повітів колишньої Запорізької губернії в складі Катеринославської губернії створювались 3 округи: Бердянський, Запорізький, Меліто­польський, а замість 130 волостей — 36 районів".

14 квітня  -  Запорізький окружний виконавчий комітет Рад затвердив, розробле­ну Ф. Хімічем, "Інструкцію про організацію інститутів двірників та нічних сторожів"

Травень - з  ініціативи міліції  Катеринославський губвиконком Рад вводить інститут сотенних та десяцьких. Вже 31 травня 1923 року Губвиконком розсилає в усі окружкоми "Положення про інсти­тут сотенних і десяцьких у сільських місцевостях Катеринославської губернії". Стаття перша цього "Положення" гласить: "Інститут сотенних і десяцьких в сільських місцевос­тях засновується для спостереження за охороною порядку та надання сприяння втілен­ню в життя розпоряджень місцевих органів влади — Райвиконкомів, Сільрад та Міліції".

Червень -  Запорізька, Бердянська та Мелітопольська окружні міліції створили промміліцію.

6 червня – Постанова ВУЦВК «Про надзвичайні заходи по боротьбі з самогоном»

20 вересня – постановою ВУЦВК «Про зміну штатів міліції» штат районної(волосної) міліції змінювався, а саме замість  чотирьох піших міліціонерів вводилися два конних.

23 жовтня  - відбулося злиття органів міліції та карного розшуку, тобто, карний розшук став невід'ємною складо­вою частиною органів міліції (наказ № 125 начальника міліції Республіки за 24 жовтня 1923 р.)

13 грудня - НКВС УРСР  видав «Інструкцію начальнику районної міліції»

12 грудня НКВС УРСР затвердив Правила проходження служби в робітничо-селянській червоній міліції та карного розшуку, згідно якого працівники міліції вважаються на державній службі.

12 грудня затверджено Дисциплінарний устав РСМ

1924 рік

Лютий – ГУМ УРСР видало інструкцію по організації роботи і служби промислової міліції.

13 квітня – знятий з посади начальник Запорізької окружної міліції Ф.Хіміч.

Липень – постановою ВУЦВК як допоміжна сила міліції на селі було введено інститут сільських виконавців, які наглядали за виконанням рішень місцевої влади, охороняли каси сільгоспподатку, охороняли та конвоювали заарештованих тощо.

1924 – міліції увійшла у профспілки.

1925 рік

15 січня – 1 липня – чистка міліції згідно наказу НКВС та постанови ВУЦВК від 03 січня 1923 р.

7 березня – НКВС УРСР  видав «Інструкцію міліціонеру в сільській місцевості»

3 червня – були скасовані губернії

24 червня РНК УРСР прийняла постанову, згідно якої у всіх окружних апаратах міліції вводяться єдині штати і ці апарати є підвідділами адміністративних відділів окружкомів.

25 червня  народився міліціонер 1-го міського відділу міліції м. Запоріжжя Лейко Михайло Трохимович, яки у листопаді 1946 року загинув виконання службових обов’язків від рук злодія – рецидивіста.

20 листопада – наказ виконунуючого обов’язки начальника Запорізької окружної міліції С.О.Рудова про заборону начальникам Балківського, Михайло-Лукашівського, Василівського, Вознесенського,. Новомиколаївського, Гуляйпільського,  Оріхівського, Жеребецького, Покровського, Кам'янського,  Томаківського та  Хортицького райвідділів міліції, що входили в округ, давати дозвіл про звільнення з міліції тим, хто не прослужив у ній одного року.

1926 рік

Жовтень – в органах міліції України офіційно вводиться планова система роботи.

10 листопада – постановою ВУЦВК та РНК УРСР затверджено Положення про робітничо-селянську міліцію.

1927 рік

Березень – розпочалось будівництво Дніпрогесу

4 квітня - першим начальником Управління міліції та Розшуку Дніпробуду, як самостійної міліцейської одиниці підпорядкованої безпосередньо Уп­равлінню міліції республіки (центр м. Харків),  був призначений ЦК КП(б)У та Головним Управлінням Міліції і Розшуку УСРР росіянин за національністю Корнєєв Леонід Кос­тянтинович.

7 серпня -  за наказом Головного Управління Міліції та Розшуку УСРР № 112 встановлюється "необов'язкова форма літнього одягу для працівників міліції". Ця форма була додатком до обов'язкової форми співробітників міліції і видавалася "за власний кошт... робітникам командного, політичного, активно-розшукового та адміністративного немуштрового складу Робітничо-Селянської Міліції УСРР". Дозволялося її носити "...виключно в не службовий час".

18 серпня - на підставі постанови РНК УСРР  начальники міліції За­порізької та Мелітопольської окружних міліцій у вересні 1927 року видали накази "Про зміну структури окружної міліції". З того часу з назви "окружна міліція та розшук" зник­ло слово "розшук" і міліція округу почала називатися "Окружна робітничо-селянська міліція". Наприклад, М. Шоя підписувався так: "Начальник Робітничо-Селянської міліції Запорізької округи".

1928 рік

1 жовтня -  за рішенням Президії Запорізької міської Ради від 28 ве­ресня 1928 року виконуючий обов'язки начальника Робітничо-Селянської Міліції За­порізького округу І. Вінгерт 29 вересня 1928 року видав наказ за № 273  згідно з яким  в Запоріжжі було створене Управління міського району Робітничо-Селянської Міліції. Штат цього Управління складався з 77 співробітників, у тому числі сюди входили: начальник управління, райдозорчі — 11 чол., старші піші міліціонери — 6 чол., молодші піші міліціонери — 56 чол., завідуючий адресним столом, реєстратор-адресатор, діловод, друкарка. Всі співробітники створеного Управління міліції утримува­лися за рахунок бюджету м. Запоріжжя.

1929 рік

15 січня  - на підставі за­тверджених 4 січня 1929 року НКРСІ (Народний комісаріат  робітничо-селянської інспекції)  "Типових штатів окружних Адміністративних відділів" Президія Запорізького окрвиконкому об'єднала окружний Адміністративний відділ з окружним Управлінням Робітничо-Селянської Міліції і, та­ким чином, окружне Управління міліції як самостійна одиниця перестало існувати. У зв'язку з цим посада начальника Робітничо-Селянської міліції округу була перейменова­на на посаду заступника завідуючого окружного Адміністративного відділу виконкому по адміністративно-міліцейській роботі.

1930 рік

2 вересня – постановою ВУЦВКу "Про ліквідацію округів та перехід на двоступеневу систе­му управління"  були скасовані як адміністративно-територіальні одиниці округи, райони безпосередньо підпорядковувалися центру. На підставі цієї постанови Запорізький і Мелітопольський округи були ліквідовані. Місто Запоріжжя було віднесене до окремої адміністративно-територіальної одиниці і підпорядковувалося центру. Населені пункти Запорізького та Хортицького районів підпорядковувалися Запорізькій міській раді, а самі райони як такі були ліквідо­вані.

13 грудня – ЦВК та РНК СРСР прийняли постанову про ліквідацію республіканських НКВС, які займалися на той час не тільки боротьбою зі злочинністю. НКВС  здійснювали керівництво комунальним господарством, вели нагляд за діяльністю низових ланок державного апарату тощо.

28 грудня – постановою ВУЦВК і РНК УРСР ліквідовано НКВС, а замість нього створено при РНК УРСР головне управління міліції та карного розшуку.


29 грудня  -  ВУЦВК і РНК УСРР прийняли по­станову "Про порядок підпорядкування органів міліції, карного розшуку органам Дер­жавного політичного управління УСРР". Згідно з цією постановою "міліція була виведе­на з-під контролю місцевих властей і підпорядкована безпосередньо ДПУ". Орган ДПУ як самостійна державна установа існував до 1934 року, після чого він увійшов до складу НКВС. Сюди ж, до НКВС, входили також: міліція, внутрішні та при­кордонні війська, виправно-трудові табори, будови, копальні, лісозаготівлі, де викорис­товувалася праця ув'язнених.

 1931 рік

3 лютого - на підставі постанови ВУЦВК були ліквідовані Гуляйпільський, Веселівський, Іванівський та Софіївський райони, і їхні території були приєднані відповідно до Пологівського, Великобілозерського районів і до Запорізької міської Ради.

У травні   в Москві був створений перший загін міліції для регу­лювання вуличного руху (рос. РУД). Невдовзі такий же загін із 52 старших міліціонерів (це високе було звання) створили в тодішній столиці України — місті Харкові (він був столицею республіки до червня 1934 року).

25 травня -  прийняте нове "Положення про робітничо-селянську міліцію (до цього діяло в Україні ана­логічне Положення, прийняте РНК УСРР від 10 листопада 1926 року). Згідно з новим всесоюзним Положенням міліція поділялася на загальну та відомчу.

У грудні Головне управління робітни­чо-селянської міліції СРСР розробило й затвердило Правила вуличного руху.

1932 рік

9 лютого - на території України бу­ли утворені області. До складу Дніпропетровської області ввійшли райони колишніх За­порізького та Мелітопольського округів.

23 квітня РНК УРСР затвердила Устав про Головне управління робітничо-селянської міліції

7 серпня  - ЦВК і РНК СРСР приймають закон "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперацій, зміцненню громадської (соціалістичної) власності". Спираючись на цей закон, влада вимагала від органів міліції повести рішучу й неприми­ренну боротьбу з розкрадачами соціалістичної та громадської власності, вважаючи це своїм головним обов'язком.

10 вересня  - РНК УСРР прийняла постанову про реорганізацію товариства сприяння міліції у бригади сприяння міліції (вони широко відомі в народі як "бригадміл", "бригадмілці"). Вони організовувалися за виробничим принципом на фаб­риках, заводах, інших підприємствах та в установах. Головним завданням бригадмілу бу­ло сприяти органам міліції у боротьбі зі злочинністю, порушниками громадського поряд­ку і надавати міліції допомогу у виявленні та попередженні спекуляцій і розкрадань соціалістичної власності.

Жовтень – в міліції було введено марксистсько - ленінське навчання для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу.

27 грудня  -  ЦВК і РНК СРСР видали постанову "Про встановлення єдиної па­спортної системи по Союзу РСР та обов'язкової прописки паспортів". Мета цієї постано­ви, яка мала силу закону, була нібито благородною — поліпшити облік громадян країни. Але, виявляється, цей облік стосувався лише мешканців міст і, щоб міста "розвантажити від осіб, не зайнятих громадсько-корисною працею, а також очистити міста й новобудо­ви від куркульських, кримінальних та інших антигромадських елементів, які тут перехо­вуються". На практиці це означало, що були паспортизовані лише городяни, а мешканців сіл такої честі держава позбавила повністю. В цей же день було затверджено Положення про паспорт

1933 рік
1 лютого - знову був створений Софіївський район, який проіснував лише до 13 вересня 1933 року і його територія була приєднана до Запорізької міськради.

20 травня - Терпіннівський район ввійшов до складу Мелітопольського району

8 липня –Президія ЦВК СРСР заснувала нагрудний знак «Почесний робітник робітничо-селянської міліції», яким нагороджувалися працівники міліції за мужність та відвагу при виконані службових обов’язків.

10 грудня - Михайлівський район увійшов до складу Василівського району

1934 рік

10 липня - ОДПУ (об'єднане державне політичне управління) СРСР було перетворено на НКВС СРСР. У союзних республіках відповідно створювали­ся НКВС республік. В Україні НКВС був створений на підставі постанови ЦВК УРСР від 11 липня 1934 року.  До складу НКВС як складова частина входила міліція. НКВС був позбавлений не належних йому функцій, таких як керівництвом комунального господарства.

 1 грудня – в день убивства Кірова прийнятий закон, згідно якого по справах контрреволюційних злочинів слідство тривало не більше 10 днів, звинувачувальний висновок вручався звинувачуваному за добу до судового засідання, справа слухалась без участі сторін.

В цьому році НКВС УРСР разом з іншими державними органами переїхав з Харкова до Києва.

1935 рік

7 квітня -  ЦВК і РНК СРСР (за підписами М. І. Калініна та В. М. Молотова) видають постанову "Про заходи боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх". На основі цього підзаконного акту вже 9 квітня 1935 року ст. 11 КК УСРР доповнюється такою приміткою: "Неповнолітні, починаючи з 12-літнього віку, викриті у вчиненні крадіжок, в спричиненні насильства, тілесних по­шкоджень, каліцтв, у вбивстві чи в спробі убивства, притягуються до кримінального су­ду із застосуванням усіх мір покарання". Тобто до злочинів, починаючи з 12-річного віку, могла застосовуватися вища міра покарання — розстріл. І вона застосовувалася.

7 червня -  НКВС СРСР видає наказ "Про організацію роботи для ліквідації ди­тячої безпритульності і бездоглядності" і водночас надсилає на місця інструкцію "Про порядок затримання та подальше направлення безпритульних і бездоглядних дітей"

17 липня -  ЦВК та РНК СРСР прийняли постанову "Про в'їзд і проживання в прикордонних смугах" для поліпшення паспортної системи.

Наприкінці року - на заміну ліквідованих іноземних столів та столів виконкомів місцевих Рад створюються відділи віз реєстрації іноземців та інших категорій осіб, які перебувають на території СРСР.

1936 рік

Липень – ЦВК та РНК СРСР затвердила Положення про проходження служби начальницьким складом робітничо-селянської міліції.

3 липня  - РНК СРСР затвердила Положення про Державну автомобільну інспекцію (ДАІ). При міліції таким чином була створена нова служба. У її обов'язки входили: боротьба з шля­хово-транспортними пригодами, стеження за утриманням транспортних засобів у належ­ному технічному стані, спостереження за підготовкою та вихованням водійських кадрів, кількісний та якісний облік автопарку підприємств, організацій, установ, колгоспів та радгоспів. (За іншими джерелами постанова вийшла 3 березня.)

У 1936 році розроблена інструкція по провадженню розслідування автодорожніх пригод, по притягненню винних до відповідальності.

1937 рік

Березень - у складі Головного управління робітничо-се­лянської міліції НКВС СРСР був створений відділ боротьби із розкраданням соціалістичної власності та спекуляцією (рос. ОБХСС, а укр. ВБРСВ).

В цьому році -в республіканських, крайових та обласних управліннях міліції були створені слідчі групи (юридично це були групи дізнання). Трохи пізніше, вже при всіх районних відділеннях міліції, в тому числі сільських, були введені посади слідчих міліції. Слідчий (дізнавач) мав бути з освітою не нижче середньої, мати належну практику робо­ти в міліції тощо

Червень - в місцях розташу­вання управлінь залізниць були створені відділи залізничної міліції з відділеннями кар­ного розшуку, БРСВ та зовнішньої міліції. А при Головному управлінні робітничо-се­лянської міліції НКВС СРСР був організований спеціальний відділ, який керував усією залізничною міліцією.

2 липня - Й. Сталін, спираючись на рішення ЦК ВКП(б) про репресування колишніх куркулів та інших вороже налаштованих елементів, дає вказівку наркому внутрішніх справ М. Єжову, а заодно секретарям обкомів, крайкомів, ЦК національних компартій, в якій, зокрема, говорилося: "ЦК ВКП(б) пропонує всім секретарям обкомів і крайкомів, а також усім обласним, крайовим і республіканським представникам НКВС взяти на облік тих куркулів і карних злочинців, які повернулися на батьківщину з тим, щоб найворожіші з них були негайно заарештовані й розстріляні.
ЦК ВКП(б) пропонує у п'ятиденний термін надати до ЦК склад трійок, а також кількість тих, хто підлягає розстрілу, як і кількість тих, хто підлягає висилці.

11 липня - ОДПУ (об'єднане державне політичне управління) УРСР було перетворено на НКВС УРСР. До складу НКВС як складова частина входила міліція.

13 листопада з нагоди святкування 20-ї річниці створення  міліції ЦВК СРСР нагородив орденами СРСР 172 працівника міліції, із яких 51 представляли українську міліцію.

1938 рік

У 1938 році видано спільний наказ НКВС СРСР та Прокуратури СРСР «Про заходи по посиленню боротьби зі спекуляцією».

Серпень – у Києві створено школу удосконалення керівного та начальницького складу української міліції.

1939 рік

10 січня -  на підставі Указу Президії Верховної Ра­ди СРСР була створена Запорізька область, до складу якої увійшли райони:
15. Люксембурський
16.   Мелітопольський
17.   Михайлівський
18.   Молочанський
19.   Нижньосірогозький
20.Нововасилівський
21.Новозлатопільський
22.Новомиколаївський
23.Новотроїцький
24.Оріхівський
25.Пологівський
26.Приазовський
27.Ротфронтівський
28.Сиваський
29.Чернігівський
30.Якимівський
1. Андріївський
2.    Бердянський
3.    Василівський
4.    Великобілозерський
5.    Великолепетиський
6.    Великотокмацький
7.    Веселівський
8.    Генічеський
9.    Гуляйпільський

10.  Іванівський
11.  Кам'янсько-Дніпровський
12.  Коларівський
13.  Красноармійський (Червоноармійський)
14.  ім. В. В. Куйбишева              ( Куйбишевський)

У середині  року відбулися зміни у найменуванні посад. Замість діючих найменувань посад інспектор, старший інспектор тощо були введені такі найменування, як дільничний уповноважений, оперативний уповноважений карного розшуку, старший оперативний уповноважений ВБРСВ тощо.

15 вересня - ЦК ВКП(б) затвердив Положення про політичний відділ Головного управління міліції НКВС СРСР. У обласних управліннях міліції були створені політичні відділен­ня. На них покладалася вся політико-виховна робота зі складом міліції. Працівники політвідділів (відділень) тепер безпосередньо відповідали за зміцнення дисципліни, до­тримання так званої соціалістичної законності серед працівників міліції. Розгляд листів, скарг та заяв громадян у підрозділи міліції, виховання свідомого ставлення міліціонерів до праці — це також входило у сферу діяльності політичних підрозділів.

У 1939 році управління міліції Запорізької області зайняло третє місце у  соціалістичному змаганні, поділивши це місце з вінницькою та полтавською міліцією. Друге місце зайняла дніпропетровська міліція. Переможцем стало управління Сталінської області, якому у травні 1940 року був вручений перехідний Червоний прапор.

У 1939 році медичні витверезники передані із системи наркомздрава в органи Головного управління міліції СРСР.

1940 рік

26 травня - наказ НКВС СРСР, яким була оголо­шена інструкція з нагляду за використанням у торгівлі правильних (із встановленим клеймом) вагів, гир, літрів і метрів. Це дало можливість працівникам ВБРСВ районних відділень міліції вести предметну боротьбу з особами, які порушували правила торгівлі, займалися обважуванням, обмірюванням та обрахуванням покупців.

Серпень - Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ "Про криміна­льну відповідальність за дрібні крадіжки на виробництві та хуліганство". З цього часу хуліганські дії на підприємствах, в установах та громадських місцях каралися позбавлен­ням волі терміном до одного року, якщо вони за своїм характером не тягнули за собою згідно із законом суворішої кари. Впровадження в життя цього Указу лягало на плечі ор­ганів міліції, а конкретніше — на карний розшук. Отже, обов'язки карного розшуку були розширені.

10 вересня -  Раднарком СРСР затвердив нове Положення про паспорти, згідно з яким усі громадяни віком від 16 років, які проживають у містах, робітничих се­лищах, районних центрах, а також у населених пунктах, де розташовані МТС, у прикордонній смузі, а також особи, які працюють на новобудовах, водному та залізничному транспорті, в радгоспах зобов'язані мати паспорти.

У 1940 виданий наказ НКВС УРСР «Про боротьбу органів робітничо-селянської міліції з дитячою злочинністю та безпритульністю». При районних відділеннях міліції створено дитячі кімнати, головним обов'язком яких була копітка робота з безпритульними та бездогляд­ними дітьми. Відділи РАГС зобов’язані прймати заходи по працевлаштуванню дітей – сиріт.


1941 рік

На початку року виходить Положення про командирське навчання в органах та частинах НКВС СРСР.

Лютий – виходить директива № 35 Головного управління міліції НКВС СРСР , яка зобов’язувала начальників органів міліції протягом першого кварталу 1941 року перевірити стан роботи з скаргами трудящихся.
03 лютого указом ПВР СРСР НКВС був розділений на два народних комісаріата: Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС) та Народний комісаріат державної безпеки (НКДБ). Органи міліції були передані до НКВС.
22 червня – фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз.

22 червня - Президія Вер­ховної Ради СРСР видала Указ "Про воєнне становище", згідно з яким усі функції гро­мадського порядку і державної безпеки переходили до військових рад фронтів, армій, військових округів, а там, де їх не було, — до вищого командування військових з'єднань. Таким чином, органи міліції України, де було оголошено воєнний стан, повністю підпо­рядковувалися військовій владі.

24 червня - була прийнята постанова Ради Народ­них комісарів "Про заходи для бо­ротьби з парашутними десантни­ками і диверсантами противника в прифронтовій смузі", згідно з якою в усіх населених пунктах України, до яких наближався фронт, були сформовані винищувальні батальйони, які діяли під керівництвом НКВС. У них важливу роль відіграли співробітники міліції, які на практиці — в більшості сільських районів — керували такими батальйонами.

20 липня  - на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР  з двох наркоматів — на­родного комісаріату державної без­пеки СРСР і Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР — був ство­рений єдиний Народний комісаріат внутрішніх справ, до складу якого входила міліція. Саме на неї були покладені обов'язки (крім охорони громадського порядку) вести рішу­чу боротьбу з дезертирами, мароде­рами, панікерами, розповсюджува­чами провокаційних чуток. Міліція активно допомагала енкавеесівцям виявляти шпигунів, диверсантів, ворожих парашутистів.

23 вересня -  Народний комісар внутрішніх справ СРСР Л. Берія за вказівкою Й. Сталіна створив і підписав "цілком таємний" наказ № 1 (001354) "Про за­ходи для проведення операції з переселення німців із Запорізької, Сталінської та Ворошиловградської областей УРСР".

У 1941 році був організований інститут фронтових та армійських начальників охорони військових тилів. На них покладалось наведення порядку у військових тилах, проведення операцій по ліквідації диверсантів тощо. Їм підпорядковувалися розміщені в їх районі винищувальні батальйони, війська НКВС та міліція.

1942 рік

15 березня  під час виконання службового завдання трагічно загинув Леонов Валентин Іванович – начальник УНКВС по Запорізькій області в період оборони міста Запоріжжя від фашистських загарбників.

1943 рік

14 вересня - перші населені пункти Запорізького краю, які межували з Донбасом, радянські війська звільни­ли від фашистських загарбників.

17 вересня війська Південного фронту визволили місто Пологи

28 листопа­да – із робітників міліції, які були в діючій Червоній армії або прибу­ли сюди за вказівкою НКВС республіки почалось формуватися Управління міліції НКВС Запорізької області.  Саме цього дня відбулося засідання бюро Запорізького обкому КП(б)У, на якому пунктом восьмим були такі питання:
"Про затвердження тов. Роговцева С. І. начальником У НКВС по Запорізькій об­ласті". «Про затвердження тов. Козакова С.М. заступником начальника Управління НКВС — начальником Управління міліції по Запорізькій області.»

1944 рік
23 січня  о 18 год. 10 хв. на м. Запоріжжя був вчинений наліт ворожої авіації, в кількості 23-х літаків ХЕ-III. Противником було скинуто на ст. Запоріжжя-1 і прилягаючі до станції селища близь­ко 400 фугасних бомб вагою від 25 до 500 кілограмів. Наслідки нальоту такі:
1.   Вбито всього 38 чол., з них військовослужбовців — 19.Поранено всього 75 чол., з них військовослужбовців — 59.Зруйновано будинків — 49.

20 лютого - Указом Президії Верховної Ради СРСР у складі Запорізької області були утворені три нових райони: Верхньохортицький, Комишуваський та Новокерменчицький і ліквідовані Запорізький сільський та Новозлатопільський райони.

30 березні - утворилася Херсонська область і до її складу із Запорізької області перейшли Генічеський, Іванівський, Нижньосірогозький, Сиваський, Великолепетиський та Новотроїцький райони.

15 серпня - район ім. Куйбишева був переймено­ваний у Куйбишевський, а Красноармійський — в Червоноармійський.

1 грудня – постанова РНК УРСР «Про посилення боротьби зі спекуляцією та крадіжками товарно-матеріальних цінностей»



1946 рік

18 березня був прийнятий закон про перетворення Ради Народних Комісарів СРСР на Раду Міністрів, відповідно НКВС був перетворений на МВС

Червень - адміністративний відділ Головного управління міліції МВС СРСР був ліквідований, а його функції передані паспортному відділу ГУМ. Відповідно в областях функції адміністративних відділів перейшли до паспортних відділів.

Серпень - ЦК КПРС послав до Запоріжжя вчорашнього військового генерала-політпрацівника Л. І. Брежнєва. Він став першим секретарем Запорізького обкому КП(б)У і на цій посаді пробув до жовтня 1947 року.

1947 рік

4 червня - Президія Верхов­ної   Ради   СРСР   видала   Указ,   згідно   з  яким  значно   посилилася   кримінальна відповідальність за крадіжку державного і громадського майна. Так, за звичайну, без об­ставин, які збільшують провину, крадіжку державного майна винуватець карався позбав­ленням волі від 7 до 10 років із конфіскацією всього майна або без такої конфіскації (ст. 1 цього Указу).
Значно підсилювалася кара, коли такі крадіжки скоювалися звинувачуваним по­вторно, а також організованою групою (ватагою) чи у великих розмірах. За цих обставин за крадіжку державного майна передбачалося позбавлення волі від 10 до 25 років з конфіскацією майна. А за крадіжку колгоспного, кооперативного чи іншого громадсько­го майна за цих же обставин винуватець притягувався до позбавлення волі від 8 до 20 років із конфіскацією майна (ст. 2, ст. 4 Указу).

4 червня - вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про посилення охорони особистої власності громадян".Посилювалася кримінальна відповідальність за крадіжки особистого майна громадян та за розброї з метою заволодіння чужим майном.
Крадіжка, вчинена злодійським угрупуванням або повторна, каралася ув'язненням у виправно-трудовий табір на термін від 6 до 10 років.
За розбійні дії передбачало­ся покарання від 10 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Якщо ж стався розбій, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або з погрозою смертю чи тяжким тілесним ушкодженням, а також групою чи повторно, то звинувачуваний притягувався до відповідальності від 15 до 20 років поз­бавлення волі з конфіскацією майна.

14 грудня вийшла постанова УК ВКП(б) та Ради Міністрів СРСР «Про проведення грошової реформи та відміну карток на продовольчі та промислові товари». Працівники міліції були закріплені за банками, зберкасами, обмінними пунктами тощо для присікання пограбувань, спекуляції та зловживань під час грошової реформи.

1948 рік


24 лютого - Президія Верховної Ради СРСР вида­ла Указ "Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві та ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя". Згідно з цим Указом по всіх селах Запорізької області прокотилися збори кол­госпників, на яких вирішували одне питання: виселення за межі України — до Сибіру — селян, які не виробили мінімуму трудоднів. Лише за березень-жовтень 1948 року було виселено із Запорізької області до Сибіру 257 осіб, які не виробили мінімуму трудоднів.

7 квітня - Президія Верховної Ради СРСР прий­няла Указ "Про кримінальну відповідальність за виготовлення та продаж самогону". Він складався із двох статей. Перша з них передбачала відповідальність за обставин, які збільшують провину, а саме: за виготовлення та збереження самогону з метою збуту, збут самогону, як і виготовлення та збут у вигляді промислу апаратів для виготовлення самогону, передбачалося позбавлення волі від 6 до 7 років з конфіскацією всього майна або його частини.
Друга стаття говорила про відповідальність за виготовлення самогону без мети збуту. За це винуватець притягувався від 1 до 2 років ув'язнення з конфіскацією самого­ну та засобів його виготовлення.

1 листопада  при виконанні службових обов’язків загинув, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю,  дільничний оперуповноважений Мелітопольського міського відділу Сирцов Іван Іванович.


У 1948 році був прийнятий Дисциплінарний статут міліції, який мав поліпшити дисципліну серед особового складу правоохоронців і, зрозуміло, цим самим підвищити дотримання соціалістичної законності, яка в рядах міліції дуже похитнулася.

У 1948 році був прийнятий Статут постової та патрульної служби, який суттєво підніс роль рядових міліціонерів — тієї частини міліції, котра щодня спілкується з громадянами. Від виконання постовими та патрульними міліціонерами своїх обов'язків значною мірою залежав авторитет усієї міліції.

В цьому році у Запорізькому обласному уп­равлінні міліції науково-технічна група вийшла зі складу карного розшуку і була створе­на самостійна, незалежна від будь-якої служби науково-технічна група.

У 1948-1949 рр. в органах міліції Української РСР були створені слідчі відділи та відділення, які вели розслідування кримінальних справ, порушених оперативними працівниками міліції.

1949 рік

4 січня - Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ "Про посилення кримінальної відповідальності за зґвалтування". Якщо раніше за цей небезпечний зло­чин передбачалося позбавлення волі до 5 років і за обставин, які збільшують провину, — до 8 років (ст. 164 КК УРСР в редакції 1927 року), то згідно з Указом від 4 січня 1949 ро­ку покарання за цей вид правопорушення передбачалося від 10 до 15 років. А зґвалтування неповнолітньої, як і зґвалтування, вчинене групою осіб, або яке призвело до тяжких наслідків, — каралося ув'язненням у виправно-трудовий табір терміном від 15 до 20 років.

21 березня  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, оперуповноважений карного розшуку Мелітопольського міського відділу міліції капітан міліції Белікін Яков Олексійович.

23 квітня  народився дільничний інспектор міліції Мелітопольського міського відділу Патлаха Олександр Олексійович, який  16 листопада 1988 року загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

27 липня  при виконанні службових обов’язків,  пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, старший сержант  міліції Микола Тимофійович Білий.

Жовтень  міліція із Міністерства внутрішніх справ  була передана Міністерству державної безпеки (МДБ СРСР).

У 1949 році  при обласних управліннях міліції організу­вали обліково-реєстраційні відділи, які займалися статистикою злочинності. Ці підрозділи, маючи цифрові показники по кожному району за видами злочинів, могли вказувати для служб міліції напрямки їхньої профілактичної діяльності

1950 рік

4 січня  загинув під час рятування дітей  дільничний інспектор 4-го  міського відділення  міліції Запоріжжя Билкін Михайло Якович.

1 жовтня Президія ВР СРСР прийняла постанову про заснування медалі «За відмінну службу по охороні громадського порядку».

1952 рік

6 жовтня  народився начальник служби зв’язку військової частини внутрішніх військ 3033 майор гвардії Ігнатьєв Володимир Федорович, який 15 липня 1992 року  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

У жовтні при органах міліції, в першу чергу міських, почала створюватися позавідомча сторожова охорона, а згодом була організована й відомча міліція.

У 1952 році був прийнятий новий Устав постової та патрульної служби.

1953 рік

27 березня вийшов Указ ПВР СРСР «Про амністію», після якого значно ускладнилась криміногенна обстановка в республіці.

У березні  керівництвом країни було прийнято рішення про об'єднання союзних і республіканських міністерств державної безпеки і внутрішніх справ у єдине союзно-республіканське Міністерство внутрішніх справ (МВС).

У 1953 році засновано нагрудний значок «Відмінник міліції», яким нагороджувались працівники міліції за значний внесок у боротьбі зі злочинністю, охороні соціалістичної власності та громадського порядку.

1955 рік

25 лютого народився інспектор дорожнього нагляду окремого дивізіону УВС Запорізької області Булига Олександр Іванович, який 23 липня 1978 року загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

5 травня – політвідділ Управління міліції УРСР замість декількох обласних газет почав випускати єдиний міліцейський друкарський орган «Радянський міліціонер».

Вересень – виходить перший номер журналу Головного управління міліції МВС СРСР «Советская милиция».

1956 рік

21 квітня  народився старший сержант міліції Семенченко Валентин Іванович, який 10 квітня 1984 року загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

Восени - управління МВС та управління міліції в областях були реорганізо­вані в єдине управління внутрішніх справ виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих. З цього часу міліція мала подвійну підпорядкованість — місцевим Радам та вищестоящим органам МВС. Начальників районних та міських органів міліції почали затверджувати на сесіях місцевих Рад, і ці начальники вже звітували про роботу своїх підрозділів також на сесіях місцевих Рад.

5 жовтня - Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про залучення до праці циган, що займаються бродяжництвом". Він складався з трьох статей, одна з яких за­бороняла циганам вільно бродити від села до села, інша — карала за бродяжництво до позбавлення волі, а ще одна — зобов'язувала уряди союзних республік вжити заходів що­до "розселення на постійне місце проживання циган..."

1957 рік

18 січня - Указ Президії Верховної Ради УРСР "Про відповідальність за дрібне хуліганство". Цей Указ мав подвійне значення: по-перше, звільнилися від кримінальної відповідальності особи, які до цього, вчинивши хуліганські дії з незначними наслідками, попадали на лаву підсудних за ст.70 ч.І КК УРСР і позбавлялися волі на один рік, тим самим збільшуючи й до того величез­ну "армію" ув'язнених; по-друге, тепер можна було притягувати до адміністративної відповідальності осіб, які в громадських місцях поводилися непристойно, в тому числі, лихословили. Указ зіграв позитивну роль у справі поліпшення чемної поведінки молоді.

10 лютого  народився капітан міліції Алієв Іслам Асамбалі Огли, який 23 січня 1991 року,  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

1958 рік

26 червня - Указом Президії Верховної Ради УРСР м. Осипенко було повернуто його стару назву — м. Бердянськ і, відповідно, Осипенківський район став називатися Бердянським. У зв'язку з цим Осипенківський МВ міліції став називатися Бердянським МВ міліції, а Осипенківський РВМ — Бердянським районним відділенням міліції.

29 жовтня – у м.Запоріжжі створено оперативний комсомольський загін дружинників «Меч та Полумя». Ініціатором створення та куратором загону став фронтовик, співробітник карного розшуку Цибульський Семен Наумович.

Грудень - замість 12 районних відділень міліції м. Запоріжжя були утворені три районних відділів міліції, а саме: Сталінський (пізніше Жовтневий) — першим його начальником був майор міліції Махонін Григорій Митрофанович; Ленінський — першим його началь­ником був Коломоєць Степан Семенович; і Орджонікідзевський — першим його началь­ником був Мальцев Іван Петрович.

Грудень – прийняті Основи кримінального судочинства Союзу РСР та союзних республік, згідно з якими потім були розроблені кримінальний та кримінально-процесуальні кодекси.

1959 рік

2 берез­ня -  ЦК КПРС та Рада Міністрів СРСР прийняли постанову "Про участь тру­дящих в охороні громадського порядку в країні". З цього часу й ведеться відлік офіційно­го створення добровільних народних дружин і ліквідації бригад сприяння міліції. В цій постанові зазначалося: "...створити на підприємствах, будівництвах, транспорті, в устано­вах, радгоспах, колгоспах, учбових закладах і домоуправліннях добровільні народні дру­жини, їхньою роботою керують районні (міські) штаби. Дружиною керує її командир. Дружини комплектуються на добровільних засадах з передових робітників..."

1960 рік

Січень - Президія Верховної Ради СРСР ліквідувала МВС СРСР, а його функції були передані міністерствам внутрішніх справ союзних республік. А ці в свою чергу невдовзі були перетворені в Міністерства охорони громадського порядку (МОГП).
28 грудня - Верховна Рада УРСР затвердила нові Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси Української РСР, які були введені в дію з 1 квітня 1961 року. Пішов у історію відомий і горезвісний Кримінальний кодекс УРСР, який діяв з 1 липня 1927 року і мав жахливу для всього народу главу "Контрреволюційні злочини".

У 1960 році засновано Київську вищу школу МОГП УРСР.

1961 рік

1 квітня увійшли в дію Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси УРСР, затверджені Верховною Радою УРСР 28 грудня 1960 року.

12 червня - Пре­зидія Верховної Ради УРСР прийняла Указ "Про посилення боротьби з особами, які ухиляються від суспільно-корисної праці і ведуть антигромадський спосіб життя". На виконання цього Указу в Запорізькому обкомі компартії і, звісно, в усіх міліцейських підрозділах області були розроблені плани активної боротьби з ледарями і дармоїдами, їх масово виселяли з області у віддалені райони країни. До них належали й ті, хто займа­вся підприємницькою роботою вдома.

8 червня вийшло Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку, затверджені ЦК КПУ та Радою Міністрів УРСР.

15 серпня вийшло Положення про товариські суди, затверджене Президією ВР УРСР.

1962 рік

1 січня -  народився старший сержант міліції Кошуба Микола Григорович, який у вересні 1994 року загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.
15 лютого вийшли Укази Президії ВР СРСР «Про посилення відповідальності за посягання на життя, здоров’я та гідність працівника міліції та народного дружинника» та «Про посилення відповідальності за ґвалтування».

20 лютого вийшов Указ Президії ВР СРСР «Про посилення кримінальної відповідальності за хабарництво».

Серпень - Ра­дою Міністрів СРСР нове "Положення про міліцію", в якому були чітко виписані функції радянської міліції, значно розширені її права.

5 вересня Указ Президії ВР УРСР про прейменування Міністерства внутрішніх справ в Міністерства охорони громадського порядку Української РСР.

26 вересня - Указом Президії Вер­ховної Ради СРСР  було встановле­не щорічне свято — День ра­дянської міліції. Воно признача­лося на 10 листопада — на день, коли,  в Росії було створено робітничу міліцію. В Україні, у тому числі і в Запорізькій області, міліція офіційно святкувала свій День уперше 10 листопада 1962 року.

30 грудня - Указ Президії Верховної Ра­ди УРСР, згідно з яким на території Запорізької області були ут­ворені 10 адміністративно-територіальних районів замість існуючих до того 23, тобто, відбулося так зване укрупнення районів. В області були ліквідовані такі райони:
1.    Андріївський                                  8. Нововасилівський
2.    Великобілозерський                      9. Новомиколаївський
3.    Верхньохортицький                      10. Приморський
4.    Веселівський                                  11. Розівський
5.    Гуляйпільський                             12. Чернігівський
6.    Кам'янсько-Дніпровський            13. Якимівський
7.    Комишуваський


1963 рік

17 січня введено в дію новий Устав патрульної та постової служби міліції Української УРСР.

6 квітня - Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про надання права провадження попереднього слідства органам охорони громадського порядку". До цього міліція вела ли­ше дізнання по ряду кримінальних злочинів. І слідчих, як таких, у міліції не було, а були дізнавачі. В обласному управлінні охорони громадського порядку існував відділ дізнання. І лише після Указу ПВР СРСР 6.04.1963 року в обласних управліннях МОГП почали ство­рюватися слідчі відділи, в районних відділах (відділеннях) — слідчі відділення або групи.

27 червня – Потоцький Іван Якович став начальником щойно створеного слідчого відділу Управління охорони громадського порядку виконкому Запорізької облас­ної (промислової) Ради депутатів трудящих. На цій посаді він працював до 23 жовтня 1974 року. Вийшов на пенсію у званні полковника міліції. Заслужений працівник МОГП, відмінник міліції. За багато років керівництва обласним слідчим відділом він виховав цілу плеяду висококваліфікованих слідчих працівників органів міліції. Серед них: Леонард Колодкін, Анатолій Потапенко, Олексій Путій, Микола Тищенко, Пилип Руснак, Юрій Титаренко, Олександр Поляк. Усі вони в недалекому майбутньому стали начальниками (О. По­ляк заступником начальника) обласних управлінь МВС республіки та генералами міліції.

29 жовтня Президія ВР УРСР заснувала Червоний Прапор для обласних, крупних міських гарнізонів та спеціальних середніх шкіл міліції МОГП УРСР та затвердила Положення про Красний Прапор.


1964 рік


14 квітня 1964 року Президія Верховної Ради УРСР постановила вручити гарнізону міліції Запорізької області Червоний прапор міліції за високі показники у боротьбі зі злочинністю та в охороні громадського порядку.


1965 рік

Улітку -  на майдані Свободи в місті Запоріжжі (ста­ра частина міста) сталася гостра сутичка між громадянами та міліцією з приводу засто­сування правоохоронцями гумових кийків. Тоді зібралося до 150 городян, які були збу­рені незаконними, на їхню думку, діями міліції (побили гумовими кийками кількох гро­мадян). Натовп розігнав правоохоронців, захопив їхній автомобіль, перекинув його і підпалив. Лише через 40 хвилин міліція спромоглася навести на майдані належний по­рядок.

1966 рік
26 липня - Президія Верховної Ради СРСР видала Указ "Про створення союзно-республіканського Міністерства охорони громадського порядку СРСР". В складі МОГП СРСР були створені Головне управління міліції, Слідче управління, Головне управління внутрішніх справ, Головне управління пожежної охорони та інші. МОГП СРСР проіснувало недовго. Вже в листопаді 1968 ро­ку Указом Президії Верховної Ради СРСР Міністерство охорони громадського порядку було перейменоване на Міністерство внутрішніх справ СРСР (МВС СРСР).

28 вересня  помер від отриманого вогнепального поранення інспектор-черговий Бердянський міськвідділу міліції старший лейтенант міліції Єнін Іван Дмитрович.

1967 рік

18 грудня  народився міліціонер ППСМ Мелітопольського міськвідділу Нестеренко Микола Миколайович, який 28 грудня 1995 року загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

1969 рік

6 січня  народився майор  міліції Сорокін Сергій Васильович, який 15 серпня 2001 році загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

1970 рік

січень - був споруджений і став до ладу  тир Запорізького учбового пункту міліції. За "ініціативу й наполегливість" у його будівництві наказом начальника УВС області були заохочені начальник учбового пункту міліції Іван Олексійович Кілін, його заступник Михайло Романович Плохий та командир взводу Василь Прокопович Фандалюк.

2 квітня - ЦК КПУ та Рада Міністрів УРСР своїм рішенням за № 179 зобов'яза­ла МВС України перевести "на 6-денний робочий тиждень працівників апарату МВС УРСР та підвідомчі йому організації і підрозділи... до 25 квітня". Таким чином, з 5-ден-ки підрозділи міліції робили крок назад і знову мали лише один вихідний день, та і його, по суті, позбавлялися правоохоронці і, в першу чергу, працівники карного розшуку. В на­казі начальника УВС Запорізької області за № 94 від 12 квітня 1970 року так роз'ясню­вався перехід з 5-денки до 6-денки з одним вихідним днем: "Цей захід на даному етапі є необхідним, випливає із становища справ, що склалися, та специфіки роботи органів внутрішніх справ і викликаний високим рівнем кримінальної злочинності, автошляхо­вих пригод та пожеж".

6 травня 1970 року згідно з наказом МВС СРСР № 055 від 11 лютого 1970 року медична служба УВС об­ласті була виділена з господарчого відділу в самостійну службу (її начальником був Бугайов Юрій Федорович).

3 червня 1970 року видало наказ № 230 МВС СРСР "Про зміну форми одягу та норм постачання речовим майном особового складу міліції МВС СРСР". На підставі цього наказу особовий склад міліції відділів УВС, органів та підрозділів внутрішніх справ м. Запоріжжя вже з 2 листопада 1970 року був переведений на нову форму одягу. Районні (сільські) органи міліції це зробили дещо пізніше - в міру надходження одягу на речовий склад УВС області. Вже 3 листопада 1970 року в парку "Дубовий гай" був проведений стройовий огляд особового складу Запорізького гарнізо­ну міліції в новій формі. Відповідальним за його проведення був начальник УВС За­порізького міськвиконкому підполковник міліції Говоров Василь Омелянович. На ог­ляді був присутній, одягнений, звісно, у нову форму, начальник УВС Запорізького облвиконкому комісар міліції 3-го рангу В. І. Пацуля.

1971 рік

У 1971 році при міських і районних органах внутрішніх справ почали створювати­ся спеціальні комендатури з обліку та нагляду за умовно засудженими до позбавлення волі для праці на будівництві підприємств народного господарства.

1971 — 1972 рр. з метою удосконалення аналітичної, планової і контрольної функцій міліції в  МВС і УВС областей України були створені штаби.


1972 рік

У 1972 році за пропозицією МВС СРСР в республіках почали створюватися, спочатку республіканські, а потім обласні й районні добровільні товариства автомотолюбителів, які разом з ДАІ проводили значну виховну роботу серед водіїв за дотримання ними правил шляхового руху та відкрили широку мережу шкіл з підготовки водійських кадрів.

1973 рік

19 червня  звільнений з органів внутрішніх справ "за служ­бову невідповідність із застосуванням обмеження в пенсійному забезпеченні". начальник УВС Запорізької області Василь Іванович Пацуля. (35). Йому, генерал-майору міліції, була призначена пенсія на рівні дільничного інспектора. Таку кару він дістав за те, що його батько під час тимчасової окупації німцями Запорізької області був кілька місяців старостою сільської общини (вибраний на цю посаду громадою села). А ще звинувачували В.Пацулю в тому, що він "пригрів" на керівних посадах у міліції євреїв, тоб­то, виявився недалекоглядним.  Двома місяцями раніше,  6 квітня 1973 року "за виявлену ініціативу, вмілу організацію та ефективне викори­стання оперативно-довідкових картотек у боротьбі зі злочинністю" Пацуля В.І.  був нагороджений міністром внутрішніх справ СРСР "транзисторним радіоприймачем" "ВЕФ-201".

1974 рік

В 1974 році був введений інститут наставництва: наказом Міністра внутрішніх справ СРСР за № 355—1974 р. затверджується "Тимчасове положення про наставництво". В усіх республіках і областях широко розгорнувся рух наставництва.

В 1974 році в апаратах карного розшуку країни була створена профілактична служба (служба профілактики), до якої увійшли такі структурні підрозділи: загальна профілактика, індивідуальна профілактика, керівництво дільничними інспекторами і профілактика правопорушень неповнолітніх.

У 1974 році повсюдно, в то­му числі і в Запорізькій області, створюються спеціалізовані монтажно-есплуатаційні під­розділи для встановлення, експлуатації і впро­вадження технічних засобів регулювання (СМЕП), які господарювали самостійно, але в оперативному відношенні цілком підпорядкову­валися місцевим органам ДАІ.

У 1974 році в Запорізькій області було створене товариство автомотолюбителів.

У 1974 році були розроблені і затверджені МВС СРСР нові правила періодичних технічних оглядів автомобілів, мотоциклів та причепів. Правилами передбачалося, що Державтоінспекція при складанні графіків технічного огляду максимально враховувати­ме інтереси народного господарства та власників транспортних засобів. Нові правила стимулювали розвиток мережі діагностичних станцій і пунктів.

У 1974 році в Україні, в тому числі і в Запорізькій області, за ініціативи МВС СРСР було вве­дено вивчення Правил шляхового руху в загальноосвітніх школах, профтеху­чилищах, в середніх і вищих навчальних закладах.

10 травня народився старший інженер центру зв’язку при ГУМВС України в Запорізькій області майор міліції Пасько Микола Володимирович, який загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, 18 листопада 2009 році.

28 серпня 1974 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР "Про затвердження Положення про паспортну систему в СРСР". На підставі цього до­кумента в країні розпочалася кампанія з обміну на паспорти нового зразка, а в сільській місцевості — масова паспортизація громадян. Новий паспорт мав обкладинку темно-червоного кольору з тисненням золотом герба Радянського Союзу та написів "СССР" і "Паспорт" великими літерами. В цьому паспорті не було графи "соціальний стан", запис якої вважався формальним явищем. Дія паспорта не обмежувалася терміном. Лише в паспорти громадян, котрі досягли 25-річно-го та 45-річного віку, вклеювалися нові фотокартки власників. Вже з 1 січня 1976 року органи внутрішніх справ почали видавати громадянам паспорти нового зразка.

3 листопада  під час затримання озброєного злочинця загинув співробітник Бердянського міського відділу міліції  старшина міліції Матвеєв Олександр Іванович

1976 рік

У 1976 році в області були організовані змагання за звання "Кращий наставник молоді", створені школи для навчання наставників передових форм та методів індивідуальної виховної роботи. Заняття в цих школах проводилися двічі на квартал. За свою роботу наставники звітували на оперативних, партійних та комсо­мольських зборах особового складу підрозділів міліції. В так званих "ленінських кімна­тах" обладнувалися "куточки наставників". Відділ політико-виховної роботи УВС об­ласті (начальник Ломикін П.П.) видав друкарським методом "Методичні рекомендації з організації наставництва" та "Щоденник наставника", автором яких був старший інструктор ВПВР Г. X. Гужва. В приміщенні УВС області (за адресою м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. № 29) був встановлений стенд "Кращі наставники області", а також за­сновані 20 перехідних вимпелів "Кращому наставнику".

У 1976 році відділи боротьби з розкраданням соціалістичної власності (БРСВ) в областях України були перетво­рені в управління.  Начальником відділу (з 1974 року) і першим начальником управління БРСВ УВС Запорізької області був до 8 жовтня 1985 року (до виходу на пенсію) полковник міліції Подколзін Дмитро Федорович.

У липні 1976 року став начальником УВС області полковник внутрішньої служби (згодом генерал-майор міліції) Титаренко Юрій Леонтійович. Цю поса­ду він обіймав до березня 1980 року.

1978 рік

23 липня  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою, інспектор дорожнього нагляду окремого дивізіону УВС Запорізької області Булига Олександр Іванович

У грудні 1978 року оголошується обласний огляд-конкурс на кращий міськрайвідділ міліції в організації правової пропаганди.


1979 рік

22 березня 1979 року започатковано соціалістичне змагання між підрозділами міліції Запорізької області.

29 квітня  народився оперуповноважений Осінцов Андрій Володимирович,  який  19 червня 2009 році загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю.

1980 рік

18 липня 1980 року начальник УВС За­порізької області полковник внутрішньої служби Руснак Пилип Гаврилович (начальни­ком УВС області він був у 1980—1985 рр.)  видав наказ № 232, в якому говорилося: "У зв'язку з встановленням на те­риторії області жаркої погоди, надалі, до особ­ливого розпорядження, дозволяється носіння без галстука білої і сіро-голубої сорочок, роз­стебнутих на один верхній ґудзик працівникам міліції".

1982 рік

2 квітня на 48 році життя помер начальник УВС Полтавського облвиконкому генерал-майор міліції Олексій Васильович Путій, який з 1977 по 1980 рік працював начальником УВС Запорізького міськвиконкому, а з 1980 по 1981 р. – заступник начальника УВС Запорізького облвиконкому.

1984 рік

10 квітня  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, старший сержант міліції Семенченко Валентин Іванович.

1985 рік

У 1985 році ЦК КПРС приймає постанову "Про заходи подолання пияцтва та алкоголізму", а Рада Міністрів СРСР — аналогічну по­станову "Про заходи подолання пияцтва, алкоголізму, викорінення самогоноваріння". Виходить у світ Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про посилення боротьби з пи­яцтвом". Подібний указ приймає і Верховна Рада УРСР. У країні проходить хви­ля, рівнозначна дев'ятому валу на морі: вилучають спиртні напої з крамниць, кафе, ресторанів. У пресі, по радіо й телебаченню йде масова агітація за безалкогольний, здоровий спосіб життя.

20 березня 1985 року Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом затвердила новий Кримінально-Процесуальний Кодекс (КПК) УРСР.

4 травня 1985 року начальником УВС За­порізького облвиконкому був призначений пол­ковник міліції Тищенко Микола Валер'янович.

8 травня1985 р. був   відкритий музей бойової   і   трудової   слави органів внутрішніх справ Запорізької області   Першим його директором був підполковник міліції у відставці Роман Лазарович Довжанський.

1986 рік


14 липня 1986 року - на­каз начальника УВС полковника міліції М. В.Тищенка "Про створення штабу для керівництва будівництвом у Бородянському районі Київської області". В ньому, зокрема, говорилося: "В целях оперативного руководства возведением домиков в Бородянском районе Киевской области для семей звакуированных из г. Чернобыля».

У жовтні 1986 року до Чорнобиля було направлено Запорізький зведений взвод до­рожньо-патрульної служби під командуванням старшого лейтенанта міліції Олексія Михайло­вича Ловчикова. Вони "в складних небезпечних умовах 30-кілометровоі зони... неодноразово супроводжували вантажі безпосередньо до спо­руджуваного саркофагу.

1987 рік

27 червня – серійний убивця Сергеєв по прозвіщу «Запорізький маніяк» розпочав свою серію вбивств. Першою жертвою стала 20-річна Новик Т., яка в той час перебувала на відпочинку у Ялті, де була убита маніяком за відмову одружитися з ним.

 17 липня - серійний убивця Сергеєв по прозвіщу «Запорізький маніяк» був затриманий поблизу с.Кринички командиром окремого батальйону ДПС ДАІ  УВС Запорізького облвиконкому підполковником міліції Чуріним М.В., його підлеглим інспектором ДПС старшиною міліції Левченко А.В. та позаштатним інспектором Шляховим В.П. Під час затримання правомірно була застосована табельна зброя і маніяка було поранено. Кожний учасник затримання нагороджений цінним подарунком на суму 200 рублів.

29 липня у лісосмузі, що поблизу Запорізького виробничого об’єднання «Іска», був убитий неповнолітній Ваня Біловецький, 12 років. Убивство скоїв серійний вбивця Чекотіло по прозвіщу «Бешений звір», «Ростовський потрошитель», «Красний поторшитель», «Убивці із лісосмуги», «Громадянин Х», «Сатана», «Радянський Джек-потрошитель», який за період з 1978 по 1990 рік скоїв доказаних у суді 53 убивств. 

1989 рік

16 серпня – біля села Новогорівка скоєно вбивство сімї та родичів Подоляки (5 чоловік), які поверталися з відпочинку в Криму. Це перше вбивство на запорізькій землі скоєне серійним убивцею Оноприєнко по прозвіщу «Український звір», «Термінатор», «Громадянин О», який з 1989 по 2006 рік убив 52 чоловіка.

1991 рік

23 січня загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю,  капітан міліції Алієв Іслам Асамбалі Огли.

1 березня 1991 року наказом начальника УВС області за № 98 був реор­ганізований "Музей історії запорізької мі­ліції". Його директором став полковник міліції у відставці Іван Олександрович Дубровін. Музей бойової   і   трудової   слави органів внутрішніх справ Запорізької області   був   відкритий 8.05.1985 р. Першим його директором був підполковник міліції у відставці Роман Лазарович Довжанський.

30 липня 1991 року. З цього дня ор­ганізаційно-інспекторський відділ УВС Запорізької області став називатися штабом на правах управління. Права й обов'язки штабу були розширені.

31 липня 1991 року начальник обласно­го УВС своїм наказом за № 312 від затвердив "Положення про екс­пертно-криміналістичний відділ УВС Запорізької області" згідно з наказом МВС УРСР № 212 від 31 травня 1991 року. Це Положення розширило і конкретизувало основні завдання, функції, обов'язки та права начальника ЕКВ та експертів.

25 серпня 1991 року. З цього дня на підставі постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року був підписаний на­чальником УВС області наказ за № 358 "Про департизацію органів і підрозділів внутрішніх справ Запорізької області". В цьому наказі говорилося: "Діяльність партійних організацій та їх структур у органах і підрозділах внутрішніх справ За­порізької області припинити. Наказ оголосити всьому особовому складу".

19 вересня 1991 року. На основі вимог наказу МВС України № 378 від 2 вересня 1991 року видав началь­ник УВС області свій наказ № 405 " Про перейменування служб 7-е управління, БРСВ, управління виправних справ та ФПО Запорізької області".
Відтоді стали називатися:
управління боротьби з розкраданням соціалістичної власності і спекуляцією УВС області та її низові підрозділи — управлінням (відділом, відділенням) захисту еко­номіки від злочинних посягань (скорочено УЗЕЗП, ВЗЕЗП);
фінансово-плановий відділ УВС області — фінансово-економічним відділом (скорочено ФЕВ);
          управління виправних справ УВС області — управлінням виконання пока­
рань (скорочено УВП), а виправно-трудові колонії — установами виконання пока­
рань;
          7-ме управління УВС — управлінням кримінальної служби (скорочено УКС).

4 жовтня 1991 року. Саме тоді виконуючий обов'язки начальника УВС області полковник міліції А. Г. Пянтковський підписав наказ № 420, який стосувався організаційно-штатного розкладу органів внутрішніх справ. То був перший наказ керівництва УВС області, написаним українською мовою.

8 грудня 1991 року комуністичний режим, який створив свою імперію під назвою СРСР, перестав існувати

1992 рік

15 липня загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, начальник служби зв’язку військової частини внутрішніх військ 3033 майор гвардії Ігнатьєв Володимир Федорович.

17 лис­топада 1992 року Указом Президента України  встановлено "День міліції відзначати, ...щорічно 20 грудня — у день прийняття Верховною Радою України в 1990 році Закону України "Про міліцію..." У День міліції в містах Києві, Сімферополі, Севастополі, обласних і районних центрах, містах обласного підпорядкування проводити урочисті заходи"

1995 рік

31 березня 1995 року наказом МВС України № 190, на виконання по­станови Верховної Ради України від 19 січня 1995 року № 10/95Вр "Про створення Хортицького району м. Запоріжжя"  був створений такий необхідний для Запоріжжя но­вий Хортицький районий відділ внутрішніх справ

26 липня 1995 року: з метою вико­нання вимог наказу МВС України від 30 червня 1995 року № 447 щодо ліквідації відділу МВС України на Дніпровському басейні були підпорядковані УМВС України в За­порізькій області лінійний відділ внутрішніх справ у річковому порту Запоріжжя та лінійний пункт міліції в річковому порту ім. Леніна — також у м. Запоріжжі.

У 1995 році виконуючи накази МВС України від 24 січня 1995 року за № 46 і від 31 березня 1995 року за № 200, в обласному апараті УМВС був створений самостійний підрозділ — контрольно-ревізійний відділ.

28 грудня  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, міліціонер ППСМ Мелітопольського міськвідділу Нестеренко Микола Миколайович.

1996 рік

5 серпня 1996 року вийшов Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в Україні". Цей документ мав зіграти мобілізуючу роль усіх кадрів правоохоронних органів, в тому числі міліції, на профілактику право­порушень і рішучішу боротьбу МВС, прокуратури та судів з уже вчиненими злочинами. Особливе місце відводилося в Указі забезпеченню працевлаштування та соціальної адаптації осіб, звільнених з місць ув'язнення.

1999 рік


20 жовтня 1999 року в місті Запоріжжі, у сквері навпроти будівлі УМВС України споруджений пам'ятник працівникам міліції, загиблим при виконанні службових обов'язків. Авторами цього пам'ятника є архітектор Леонід Нікітін і скульптор Олександр Жолудь.

2001 рік

10 січня 2001 року  начальник УМВС В. І. Варенко підписав наказ № 10  згідно з яким уся область була розбита на шість зон і ще була створена одна "спеціальна зона на транспорті". Керівниками оперативних зон призначені заступники начальника УМВС області С. М. Алфьоров, Є. В. Рижов, С. Т. Холод, М. В. Путій, О. Г. Шмітько, М. Ф. Прохоров. Спеціальна зона на транспорті (лінійні відділи внутрішніх справ у річковому порту та аеропорту, лінійний пункт міліції в аеропорту м. Бердянська і відділення спецміліції) була підпорядкована Є. В. Рижову. Створення цих оперативних зон відіграло позитивну роль у організації боротьби зі злочинністю в області.

15 серпня  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, майор  міліції Сорокін Сергій Васильович

2002 рік

16 березня  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю,  міліціонер ОБППСМ Запорізького міського управління старший сержант міліції Федорюк Юрій Васильович

2003 рік

На початку 2003 року були скасовані всі пільги для міліції: ліквідований безкоштовний проїзд у громадському транспорті, не стало 50-процентної знижки на житло та комунальні послуги.

У жовтні 2003 року начальником УМВС області був призначений "кримчанин" генерал-майор міліції Микола Олександрович Іллічов.

У 2003 році при УДАІ УМВС України в Запорізькій області створено  повноцінного друкованого органу — газети "Безпечний шлях".

2005 рік

5 січня  від рук серійного убивці Онопрієнко загинув оперуповноважений карного розшуку Василівського РВ молодший лейтенант міліції Рибалко Олександр Михайлович.

5 березня 2005 року начальником УМВС України в Запорізькій області став кия­нин полковник Віктор Спиридонович Бондар

Липень – затриманий серійний убивця Ткач по прозвіщу «Палоградський маніяк», «Пологівський маніяк», який з 1985 по 2005 рік на території Крима, Дніпропетровської, Харьковської та запорізької областей скоїв доказаних судом 29 убивств на сексуальному грунті. 

2009 рік
19 червня  загинув при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю, оперуповноважений Осінцов Андрій Володимирович.

18 листопада  загинув при виконанні службових обов’язків загинув, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю,   старший інженер центру зв’язку при ГУМВС України в Запорізькій області майор міліції Пасько Микола Володимирович.





















Комментариев нет:

Отправить комментарий