Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

среда, 8 августа 2012 г.

ВОНИ ЧЕРЕЗ ЦЕ ПРОЙШЛИ!



15 лютого 2012 року минає 23 роки відтоді, як були виведені радянські війська з Афганістану, які, за версією тодішнього керівництва Союзу, надавали інтернаціональну допомогу афганському народу в боротьбі з міжнародним імперіалізмом


Багато наших солдатів, пра­порщиків і офіцерів загинули, були поранені, контужені, а ті, які пройшли через це пекло і залишились живими, згаду­ють зі сльозами на очах цю війну, своїх бойових това­ришів, з якими щодня ризи­кували життям.
Випускника Вільнянської школи №1 Олександра Неделька (на фото справа) призвали в армію у 1979 році, направивши в окремий автобатальйон по доставці паль­ного для бойової техніки в Афганістані, де він прослужив два роки. Щодня Олександр разом з іншими солдатами, ри­зикуючи життям, віз бензин та інші види пального до місць розташування техніки біля Кандагару, Герату, Шиндану. їдучи за кермом бензовозів, хлопці
почували себе, як на порохо­вих діжках, що у будь-який момент могли вибухнути під час обстрілів. Одного разу, коли автоколона знову потрапила під обстріл і зав'язав­ся бій, вибухнув КАМАЗ з пальним, що був поряд з ма­шиною Олександра Неделька. Солдат одержав контузію, але продовжував захищати техніку до прибуття підмоги. Після лікування в госпіталі продов­жував служити в своєму автобатальйоні до демобілізації у 1981 році.
Повернувшись у Вільнянськ, працював електро­монтером у РЕМІ, енергетиком у ВК 310/20, а у 1994 році прийшов у райвідділ міліції на посаду дільничного інспекто­ра, де теж служив чесно і сум­лінно. Має нагороди і «аф­ганські», і міліцейські.
Того ж 1979 року призва­ли в лави Радянської Армії і Анатолія Спицю, випускни­ка Безименської школи. Зго­дом вертолітний полк, в яко­му він служив, направили в Афганістан для обслуговуван­ня бойових вертольотів. Брав участь у бойових вильотах, під обстрілом противника до­помагав товаришам ремонту­вати гвинтокрили, вивозити поранених.
- Коли противник об­стрілює кулеметними чергами вертоліт і кулі рикошетять по його днищу, відчуття не з приємних. Думаєш про те, швидше ухилитись від пострілів і доставити на базу поранених товаришів, - каже воїн-інтернаціоналіст. З 2010 року колишній дільничний інспектор, майор міліції Анатолій Спиця перебуває на пенсії, продовжуючи працювати в Дружелюбівській ЗОШ, має нагороди за виконання військового обов'язку та бездоганну службу в правоохоронних органах.
Ці мужні чоловіки - офіцери є взірцем для молодих працівників райвідділу міліції:  вони ніколи не підведуть, добропорядні і скромні в побуті, житті. Недарма заслуговують поваги і пошани. Впевнений,  якщо знадобиться - вони завжди стануть на захист рідної землі, України.
В. ЕЙСМОНТ, голова
Вільнянської районної ветеранської організації асоціації ветеранів
МВС України
Газета «Дніпровські вогні» № 12 від 15.02. 2012 р.



Комментариев нет:

Отправить комментарий