Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

четверг, 25 апреля 2013 г.

Несколько эпизодов из службы настоящего опера БЭП Виталия Мозолевского


Мозолевский В.Г.
         Любовь Васильевна Кушнарева за период службы в УБХСС/УБЭП УМВД в Запорожской области собрала и сохранила редкие фото по некоторым уголовным делам, возбужденным по материалам оперативного работника этой службы полковника милиции в отставке Мозолевского Виталия Георгиевича. На нашем сайте ранее уже размещались его воспоминания о задержании группы фальшивомонетчиков в г. Орехове. Этот материал был размещен ранее.
            На днях я пригласил Виталия Георгиевича в музей, и он поделился своими воспоминаниями, комментируя предоставленные фото. Я записал это и предлагаю вашему вниманию.  Летописец    



Золото бывшего фашистского полицая

            Была получена информация о сбыте золотых изделий и слитков золота в г.Мелитополе. Через некоторое время   после кропотливой работы был установлен житель г. Жданова (ныне г.Мариуполь) гр.К., который вскоре был задержан. При первом обыске
у него было изъято небольшое количество слитков золота. Золото было направлено на экспертизу, и эксперты дали заключение, что золото было  довоенного происхождения и применялось в стоматологии. При более тщательном изучении личности было установлено, что гр.К. в молодости   во время фашистской оккупации в г.Харькове добровольно пошел на службу в полицию, где со рвением выполнял все приказы врага. Перед освобождением Харькова его привлекли к операции по вывозу награбленных ценностей. Будучи человеком жадным, он смог похитить один ящик с золотом весом 5 килограмм, который надежно спрятал. С немцами он не эвакуировался, а под чужими документами остался в Харькове, где его после освобождения призвали в Красную армию.
До конца войны он сражался с фашистами, которым еще недавно служил верой и правдой. По окончанию войны удачно женился на дочери начальника УНКВД в Львовской области, но это его не спасло от возмездия. Чекисты установили его, и гр.К. понес заслуженное наказание, правда, не очень суровое. Наверное, помог все-таки тесть. После отбывания срока наказания поселился в Мариуполе, куда и перевез похищенное золото.  И вот по истечению многих лет гр.К. решил реализовать золото, переплавленное из зубных коронок   расстрелянных фашистами советских граждан.
            Во время следствия удалось обнаружить все золото, которое гр.К. умело спрятал у себя на даче. Этот пособник фашистов заслуженно понес наказание.



Сбыт золотых червонцев царской чеканки

            70-е годы прошлого столетия. Город Запорожье. Поступает информация о том, что в городе цыгане продают золотые царские червонцы. В советское время продажа такого золота, как и все операции с иностранной валютой преследовались законом и сурово наказывались. Советское государство жестко защищало свои экономические интересы.
            После проведения оперативно-розыскных мероприятий вышли на секретаря народного суда Шевченковского района г.Запорожья гр-ку Г., цыганку по национальности, которая умело организовала сбыт  золота царской чеканки.



Хищение золота на Запорожском  полупроводниковом заводе

            В советское время в Запорожье было много предприятий, которые работали на оборонную промышленность. При изготовлении многих приборов использовались благородные металлы, в частности, золото 999,9 пробы.
            Поступила информация о том, что на полупроводниковом заводе в одном из цехов при производстве приборов образуются излишки золота, часть которых уже начала реализовываться  слесарем этого цеха гр.Н.
            В то время все оборонные заводы были под неусыпным оком КГБ. Там существовал строгий пропускной режим. Но работникам УБХСС все-таки удалось пройти на завод и изъять указанное золото, из-за чего Виталий Георгиевич  попал в опалу к «комитетчикам», и это он ощущал еще ни один раз во время службы.

Хищение серебра на Вольнянском заводе столовых приборов

            Рынок Запорожской области заполонили крестики, изготовленные из серебра высокой пробы. После тщательной отработки всех предприятий, использывавших в производстве данное серебро, вышли на   Вольнянский завод столовых приборов. Дальнейшая разработка дала свои результаты. Было изъято 30 килограмм серебра, похищенного злоумышленниками, которые в нарушение технологии создали такие излишки.

            Рассказал Виталий Георгиевич также много интересного по другим фактам из своей службы в УБХСС / УБЭП.
            Выступал он в качестве покупателя 6 килограмм платины, которая была похищена на одном из заводов Днепропетровской области. Операция завершилась успешно - платина была возвращена государству,  а расхитители понесли суровое наказание.
            Была пресечена деятельность одного умельца, который умудрился чеканить юбилейные советские рубли с изображением Ленина. К счастью, эти фальшивые монеты не поступили в денежный оборот, и государству не был причинен ущерб.
            Неудачей закончилось обогащение золотоискателя из Магадана, который привез в Запорожье похищенное из приисков золото. Золото находилось вместо дроби в патронах к охотничьему ружью.
             




Полковник міліції
МОЗОЛЕВСЬКИЙ Віталій Георгійович
Народився 13 жовтня 1945 року у м. Запоріжжя.
Службу в органах міліції розпочав у 1974 році інспектором відділу БРСВ УВС Запорізького облвиконкому. Працював у службі до 1994 року. За цей час перебував на посадах інспектора, оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, начальника відділення відділу БРСВ УВС Запорізького облвикон кому.
У 1994 році перейшов працювати до щойно утвореного відділу  боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Запорізькій області.
У1998 році звільнений у відставку.
«Працювати в органах міліції Запорізької об­ласті я почав у 1974 році, коли був призначений на посаду інспектора відділу БРСВ УВС Запорі­зького облвиконкому. На той час відділ очолював Подколзін Дмитро Федорович. Був в нього і за­ступник - Юдков Євген Петрович. Саме ці люди багато чому мене навчили та зробили з мене справжнього оперуповноваженого.
В ті часи обласний відділ БРСВ налічував
всього 10 чоловік. Я потрапив до групи працівни­ків, які відповідали за певні лінії діяльності. За мною було закріплено напрямок роботи з проти­дії злочинам, пов'язаним з незаконними валют­ними операціями, фальшивомонетництвом та обігом антикваріату. Завдяки знаючим наставни­кам та моїй власній наполегливості вже через рік мною було розкрито ряд злочинів, серед яких можна виділити факт виготовлення і збуту фаль­шивих грошей групою осіб.
Фальшиве кліше
У 1975 році до мене почала надходити ін­формація з банківських установ м. Оріхова За­порізької області про те, що серед грошових коштів, які їм здають у вигляді виручки, часто стали траплятися фальшиві купюри номіналом 5 рублів. Мною було здійснено виїзд до банку, з якого надійшла остання інформація про фаль­шиву купюру і встановлено, що здали її разом з виручкою працівники одного з кіосків «Преса». Під час спілкування з продавцем газет і лоте­рейних білетів зазначеного кіоску, останній згадав, що купюру він отримав продавши лоте­рейний білет двом чоловікам. Зі слів продавця кіоску були складені портрети і роздані праців­никам Оріхівського райвідділу. Як вдалося встановити, чоловіками виявились мешканці м. Оріхів гр. С. та гр. П. Після того як їх було за­тримано та місцями їх мешкання були проведе­ні обшуки, в ході одного з яких було вилучено лотерейний білет, вони почали давати покази. Як вони розповіли, вони діяли утрьох з гр. Я, який виготовив кліше 5 рубльової купюри, ви­готовляв гроші і давав їх збувати своїм поміч­никам. Через деякий час гр. Я. виявив недоліки у кліше та сховав його. Однак гр. С. знайшли кліше і почали самі виготовляти фальшиві гроші та розраховуватись ними у торгівельних точках міста. Для гр. Я. викриття діяльності працівниками міліції стало несподіванкою, оскільки він вважав, що робить все бездоганно і ніяких зачіпок не залишає. Під час  проведення обшуку за місцем мешкання  останнього і було виявлено нове кліше 5 рубльової банкноти.
За матеріалами проведеної перевірки управлінням було порушено кримінальну справу за ст. 79 Кримінального Кодексу. Після   розслідування, справу було направлено до суду  вироком останнього гр. Я. було засуджено до 12 років позбавлення волі, гр. С. і гр. П.  - до  8 років».


Із книги «Закон, честь і обов’язок. До 20-річчя служби боротьби з економічною злочинністю України».


Із особистого фотоархіву Кушнарьової Л.В.











Комментариев нет:

Отправить комментарий