Старший сержант міліції Олександр СТУПІН (кінологічний центр УМВС України в Запорізькій області) разом зі своїм чотириногим помічником - американським кокер-спаніелем Блеком охороняють мир і спокій у Косово.
Ми вже повідомляли про визначні досягнення кінологів з центру УМВС України в Запорізькій області (начальник - майор міліції, експерт-кінолог вищої категорії Євген Михайлов). Зокрема,
про те, що Блек був нагороджений
медаллю командування військ ООН. По системі Інтернет ми зв'язалися з Олександром Ступіним і попросили його розповісти, як проходить служба у "Голубих шоломах".
-
Олександре, які конкретні завдання виконує ваш підрозділ?
-
Спеціальний миротворчий кінологічний підрозділ МВС України - це перший в світі та на теперішній час єдиний підрозділ такого типу в системі поліції ООН. Він являє собою мобільний підрозділ, що складається з 40 співробітників Міністерства внутрішніх справ України.
Задачею підрозділу є використання спеціально тренованих собак для виконання миротворчих операцій, підтримки миру та безпеки на території згідно з Меморандумом між Організацією Об'єднаних Націй та Урядом України.
10
грудня 2001року я прибув у Косово для виконання миротворчих завдань.
За своєю організаційною структурою це один з десяти спецпідрозділів поліції ООН в Косово. Двадцять п'ять кінологів із службовими собаками складають основу підрозділу
Кінологи поділені на відділення в залежності від напрямку підготовки собак: по пошуку вибухівки, зброї - 5 собак; по пошуку наркотиків -10 собак; патрульне відділення -10 собак.
За породами ми маємо 17 німецьких вівчарок, 1 добермана, 6 кокер-спаніелів та 1 ризеншнауцера.
Вся робота підрозділу готується і ведеться під наглядом офісу спеціального радника комісара поліції ООН в Косово, з яким ми часто маємо можливість для спілкування при обговоренні поставлених задач.
-
Як оцінюється професійний рівень підготовки наших спеціалістів на міжнародному рівні?
24 березня
2002 року проведений Медальний парад Українського миротворчого поліцейського персоналу. В урочистих заходах приймала участь делегація Міністерства внутрішніх справ України на чолі з міністром генерал-полковником міліції Ю.О.Смирновим, а також керівний склад департаменту поліції Тимчасової адміністрації ООН в Косово. Співробітники нашого підрозділу отримали медалі ООН, українські урядові та відомчі нагороди. Медалями ООН також було нагороджено службових собак підрозділу, що ще раз показує яка увага та повага існує до українського кінологічного підрозділу.
-У яких побутових умовах мешкають українські миротворці? Як організоване ваше дозвілля?
- Весь особовий склад підрозділу мешкає в жилих блоках, які обслуговуються персоналом ООН: зранку прибиральниця прибирає в кімнатах, два рази на тиждень проводиться прання одягу. В блоці розташовано по десять кімнат, в яких проживають по три-чотири офіцери в кожній. Всі мої колеги були приємно вражені харчовим раціоном нашої їдальні. Всі продукти харчування постачаються з Греції, Іспанії та Голландії. Вільний час проводиться в постійних тренуваннях собак, іграх з настільного тенісу, більярду, футболу, роботі в Інтернеті.
- Які іспити довелося витримати вам із Блеком, щоб потрапити до складу "Голубих шоломів"?
- Для участі в миротворчій місії кожному з працівників підрозділу довелось скласти непростий та виснажливий як для кінолога, так і для службової собаки іспит. В основному, він включав в себе перевірку взаєморозуміння між працівником та службовою собакою. Блек дуже тонко відчував мої внутрішні хвилювання і тому підтримував мене кожну мить, вів себе
впевнено і безпомилково знайшов всі види наркотичних речовин, які використовувались для проведення іспиту.
- Яку конкретно роботу ви виконуєте у цій гарячій точці планети?
- Під час даної місії я з Блеком виконував різноманітні обов'язки по всій території Косово. Наших кінологів можна було побачити у всіх п'яти регіонах провінції. Звичайними завданнями для мене є перевірка на наявність наркотичних речовин автотранспорту, що перетинає кордон Косово та багажу літаків в міжнародному аеропорту "Приштіна". Я вже встиг попрацювати на всіх прикордонних переходах провінції.
- Як ваші рідні віднеслися до такого
відповідального призначення?
- Мені дуже важко передати глибину їх хвилювань. Коли я згадую про свого сина, дружину й батьків, мені часом стає сумно, бо скучив за ними, але при усвідомленні мети, заради якої я перебуваю в кінологічному миротворчому підрозділі, знаходяться сили для подолання душевних перешкод і тримання себе в стані готовності весь час.
Інтерв'ю підготувала
Наталя ЗВОРИГІНА,
"Запорізька правда"
Четвер, 11 липня
2002 року
Комментариев нет:
Отправить комментарий