Спогади А.Г.Пянтковського про свою службу в
управлінні БРСВ УВС Запорізького облвиконкому

Магазин мм закрили на
інвентаризацію, недостача підтвердилась. Згодом провели інвентаризацію на
складах облспоживспілки і виявили надлишки різного товару, а також вилучили
документи, які були підготовлені для перекриття недостачі у госпмазі в
м.Вільнянськ.
Одержали зізнання товарознавця та
завмага Болобченко про те, що вони розкрадали гроші та дефіцитні товари
протягом декількох років. Різниця перекривалась надлишками, які створювались на
складах облспоживспілки. У підозрюваних були вилучені крадені товари більш чім
на 40 тисяч карбованців та вилучені значні суми готівки.
При інвентаризації у госпмазі були
вилучені чорнові записи, де вівся облік автозапчастин та автошин на легкові
авто. Крім того в магазині було знайдено 10 скатів та автозапчастини, які не
проходили по обліках.
За нашими матеріалами було порушено
кримінальну справу за ст.86-прим КК УРСР (розкрадання майна в особливо великих
розмірах).
В ході розслідування було
встановлено, що перший секретар Вільнянського райкому партії Семенко через свої
зв’язки у «Сільгосптехніці» виписував на колгоспи району автозапчастини та
автошини для легковиків. У колгоспах їх списували, а в дійсності все
реалізовувалось через госпмаг. Гроші від реалізації забирав Семенко. За грішми
їздив його водій, який завжди розписувався у «чорному» зошиті завмага
Болобченко.
Було доказано розкрадання на 17
тисяч карбованців. Я доповів матеріал начальнику управління БРСВ УВС області
Подколзіну Д.Ф., а той у свою чергу – начальнику УВС генерал-майору міліції
Титаренко Ю.Л.
Враховуючи те, що до розкрадання причетний
перший секретар райкому партії, усі покази записувались на магнітофон у
присутності понятих і робились дублікати протоколів допиту.
Через декілька днів мене викликали
для доповіді до начальника УВС. Я доповів подробиці справи а також
проінформував, що про розкрадання Семенко знають деякі керівники райкому та
райвиконкому Вільнянська.
Я довідався від начальника УВС про
те, що Семенко представлений до присвоєння звання Героя соціалістичної праці за
збір високого врожаю соняшника, і притягувати його до кримінальної
відповідальності не можна.
Матеріали по Семенко залишились у
начальника.
Я використав можливості зв’язків з
пресою колишнього заступника начальника Вільнянського РВВС Пустовіта І.П., який
в той момент уже був звільнений із займаної посади не без допомоги Семенко, і
через декілька днів у газеті з’явилась публікація про розкрадання у госпмазі і причетність до
нього першого секретаря райкому партії Семенко.
По місту невідомо ким були розклеєні
листівки наступного змісту «Вільнянський райком партії запрошує на роботу
чесного першого секретаря, так як теперішній Семенко – злодій».
Навколо цієї справи піднявся шум та
розбірки у обкомі партії та УВС області. Було виявлено, що листівки друкувались
на одній із друкарських машинок райкому. Через декілька днів мені повернули
матеріали на Семенко і дали добро на притягнення його до кримінальної
відповідальності.
Прокурор області дав санкцію на його
арешт. Семенко арештували та осудили до 4 років позбавлення волі.
Справа розслідувалась з листопада
1978 року до серпня 1979 року. Слідство по справі вів тоді старший слідчий
Вільнянського РВВС Олександр Володимирович Поляк (нажаль нині покійний), який дослужився до генерал-майора міліції і був
обраний запоріжцями міським головою.
Мене у серпні 1979 по закінченню цієї
гучної справи перевели до Комунарського РВВС м.Запоріжжя на посаду начальника
цього органу.
У практиці БРСВ УВС Запорізької
області це був перший і останній випадок, коли партійного керівника такого
рангу притягнули до кримінальної відповідальності з реальним відбуванням строку
покарання.
Комментариев нет:
Отправка комментария