Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

суббота, 28 января 2012 г.

Зупинив смерть ціною життя (про подвиг О.Матвеєва)



На могилі героя
 - Був звичайний вихідний день, я щойно повернувся зі служби додому, - розповідає колишній начальник Бердянського міського відділу міліції полковник  у відставці Олександр Камаєв. – Аж тут телефонний дзвінок чергового: озброєний автоматом солдат іде по вулиці Урицького і стріляє по всіх на своєму шляху. У мене майнула думка - його мета автовокзал, по рації дав команду
відсікти його патрулями.
Вулиці Бердянська того дня патрулювали шість нарядів по два співробітники. Старшим найближчої патрульної групи був старшина міліції  Олександр Матвєєв. На той момент Сашко пропрацював всього рік, демобілізувавшись з армії, де проходив службу у десантних військах.
Знайти злочинця було не важко – наряд на мотоциклі їхав просто на стукіт автоматних черг. Пізніше експерти встановлять, що ще до зустрічі з міліціонерами знавіснілий молодик встиг вистріляти два магазини. На вимогу старшини Матвєєва кинути зброю він також відповів пострілами. Міліціонери вистрілили у відповідь, але не влучили – дистанція до цілі була десь 30 метрів.
- В парку ім. Шмідта повинні були розпочатися танці і наше завдання було не допустити злочинця до скупчення людей і відсікти від автовокзалу, - згадує підполковник міліції у відставці Віктор Андрусенко, який того фатального вечора був у наряді з Олександром Матвєєвим. - Було вже темно, побачили тіла на дорозі і те, як у сквері ім. Пушкіна рикошетять кулі. Темрява була на руку злочинцю - коли розпочалася перестрілка, ми стріляли на спалахи його пострілів. Переслідуючи  злочинця, перемахнули з Сашком через дах приватного будинку, зайшли у подвір'я і побачили розстріляну сім’ю.  А потім почули тупіт чобіт і затаїлися біля хвіртки. Сашко за деревом, я за парканом. Злочинець почав стріляти, щойно з'явився з-за рогу.  Автоматна черга прошила Матвєєва просто через дерево, у мене кулі  просвистіли над самою головою. І тут у солдата закінчився черговий ріжок; поки він перезаряджав магазин, ми разом з перехожим, що опинився поруч, схопили нелюда.
Пізніше підрахують, що за 28 хвилин свого пекельного шляху містом злочинець вбив десятьох і поранив одинадцятеро людей.
  А потім на місце пригоди з'їхалися всі екстрені служби, для уникнення самосуду комендатура вивезла затриманого стрілка з міста. Однак у Віктора Андрусенка був інший клопіт – зупинивши перше  - ліпше авто, він повіз пораненого напарника в лікарню. На жаль, старшині міліції Матвєєву лікарі вже нічим не могли зарадити…
10 січня 1975 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за мужність і хоробрість, виявлені при затриманні озброєного злочинця старшину міліції О.І. Матвєєва посмертно було нагороджено орденом Червоної Зірки.
Вже 1974 року учні Бердянської загальноосвітньої школи №13 розпочали роботу про присвоєння вулиці Безіменній, що знаходиться поблизу зі школою, імені міліціонера-героя. Вони створили музей Олександра Матвєєва, проводили зустрічі з рідними та співробітниками Олександра Івановича. Поступово експозиція шкільного музею розширювалася, з'являлися нові розділи. Тепер у школі, яка з 1999 року носить ім'я О.І. Матвєєва, працює справжній музей історії міліції Бердянська.
Крім цього, тут створений і успішно працює шкільний загін правопорядку. До складу загону зараховуються учні 8-9-х класів за рекомендаціями класних колективів та власним бажанням .

Міністерство освіти і науки України двічі присвоїло Музею історії Бердянської міліції звання «Зразковий музей» при закладах освіти, а в  2010 році Запорізький  краєзнавчий центр туризму нагородив музей Почесною грамотою.
Усе, що роблять учні та вчителі, працюючи в цьому музеї, підкорено одній меті – зберегти пам'ять про міліціонера – героя. Мешканці Бердянська не повинні забути про того, хто ціною власного життя зупинив смерть на вулицях міста.

Наталія Шевченко,
ВЗГ ГУМВС України в Запорізькій області




МАТВЕЕВ АЛЕКСАНДР ИВАНОВИЧ (19521974)
На службу в милицию Александр Матвеев прибыл в 1973 году после демобилизации из рядов Советской Армии. За короткое время он вырос от милиционера до командира отделения Бердянского ГОВД. На счету старшины милиции немало задержаний на­рушителей правопорядка. Александр принимал активное участие в жизни своего коллектива, являлся заместителем секретаря комсо­мольской   организации   горотдела.
3 ноября 1974 года в Бердянске появился вооруженный преступ­ник, который угрожал жизни мирных граждан. На место происше­ствия немедленно выехала оперативная группа, в составе которой находился и старшина  А.   И.  Матвеев.
Вскоре группа настигла преступника. Он оказал вооруженное сопротивление. Оставаясь верным Присяге, Александр Матвеев смело начал преследовать его,  проявляя мужество и решитель­ность. В перестрелке старшина был смертельно ранен.
За мужество и самоотверженные действия, проявленные при за­держании опасного преступника, Указом Президиума Верховного Совета СССР от 10 января 1975 года старшина милиции Матвеев Александр Иванович награжден орденом Красной Звезды (по­смертно).


Комментариев нет:

Отправить комментарий