Літопис запорізької полiцiї

Україна понад усе!

пятница, 15 февраля 2019 г.

Із історії запорізької поліції. Рік 2019. 1-е півріччя

Деякі факти  діяльності запорізької поліції у 2019 році за матеріалами сайту ГУНП в Запорізькій області  та інших джерел


Керівництво поліції Запорізької області вручило нагороди ветеранам підрозділів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях на території інших країн.


14 лютого в актовій залі ГУНП в Запорізькій області відбулись урочисті заходи з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
В урочистостях взяли участь начальник ГУНП в Запорізькій області Сергій Коміссаров, його заступник Андрій Матвієнко, начальник Управління кадрового забезпечення Олексій Мамчій, голова профспілки поліції Віктор Нестеренко, керівник ветеранської організації Наталя Граматунова, особовий склад запорізької поліції та ветерани. 


Сергій Коміссаров привітав учасників бойових дій. Керівник поліції області  подякував ветеранам за службу, мужність та відвагу. Побажав здоров’я, злагоди та добробуту.


Голова Запорізької обласної профспілкової організації атестованих працівників ОВС Віктор Нестеренко звернувся до діючих поліцейських та зазначив, що їм поталанило мати таких вчителів, як присутні ветерани. Під час виконання службових обов’язків та бойових завдань саме вони сьогодні є прикладом для молодого покоління правоохоронців, особливо в умовах, коли на території України триває операція Об’єднаних сил.




Після привітань воїнів-інтернаціоналістів нагородили медалями та подяками профспілки поліції.

 © Офіційний сайт Національної поліції: https://zp.npu.gov.ua/news/novini/na-zaporizhzhi-vidznachili-vojiniv-internaczionalistiv/

среда, 13 февраля 2019 г.

Наши в Афганистане


Запах гари, свист пуль
Я припомнил, браток,
Как пришли мы в Афган,
Выполняя свой долг.
Мы глотали в пути
Кандагара пески,
Перепады высот
Нам давили виски.
От разрыва вставала
Земля на дыбы,
И «вертушки» от нас
Уносили гробы…
Из стихотворения «Афган» Владимира Фомина


http://www.youtube.com/watch?v=ip8CNolguI4&feature=youtu.be 


Учасник бойових дій в Афганістані
Холодний Віктор Іванович
У серпні 1988 був відряджений до м. Кабул у ДРА. Службу проходив на посаді борт-техніка гелікоптера МІ-8. У грудні 1988 отримавши контузію після вибуху реактивного снаряду повернувся до СРСР.


 Холодний В.І. (праворуч) з інженером ескадрилії на фоні свого гелікоптера МІ-8.

 Холодний В.І. (ліворуч) разом із товаришем Гайваровським О.Г. біля гелікоптера МІ-8.

Афганский дневник подполковника Пянтковского

16 лет назад, 15 февраля 1989 года, с территории Афганистана был выведен так называемый ограниченный контингент советских войск, оказывавших интернациональную помощь братскому народу. Так это тогда называлось. Немало запорожцев было участниками событий в Афганистане. Мы встретились с одним из них – Анатолием Пянтковским и попросили рассказать, как тогда дело было…
Из досье:
Пянтковский Анатолий Георгиевич родился в 1943-м. После школы поступил учиться в военное училище связи (г.Краснодар). За драку с местными ребятами был отчислен с училища. Срочную службу проходил в Калининграде, а потом в инженерно-технических войсках в Восточной Германии. В 1968 году окончил Днепропетровское училище милиции. Работал оперативником в Орджоникидзевском райотделе милиции г.Запорожья, а потом в УВД (управление БХСС и отделение по особо важным делам). Был заместителем начальника, а с 1992 по 1995 годы начальником УВД области. В отставку ушел в звании

Експозиція музею «Твої, Батьківщино, сини»

ЗАПОРІЗЬКА МІЛІЦІЯ В АФГАНІСТАНІ


Із книги С.Рев’якіна «Історія запорізької міліції 1917 – 2007 рр.»


Афганістан — держава Середнього Сходу. Його площа 655 тис. км2, населення близько 15 млн. чоловік, з них афганців понад 8 млн. чол., останні — таджики, узбеки, хазарейці, туркмени та інші. Близько 18% мешканців — кочовики та

напівкочовики. Столиця — м. Кабул.

Земля в Афганістані здебільшого кам'яниста, гори майже по всій країні. Клімат різкий: високо в горах — холодно, внизу — спека. Релігія — іслам. (78).
Афганістан довгий час був конституційною монархією. З 1933 року країною пра­вив король Мухаммед Захір Шах. У 1973 році його двоюрідний брат генерал і принц Мухаммед Дауд здійснив переворот і став президентом держави. У квітні 1978 року в Аф­ганістані прийшла до влади Народно-демократична партія на чолі з письменником Нур Таракі. У грудні цього ж року в Москві був підписаний договір між Демократичною Ре­спублікою Афганістан та СРСР. У вересні 1979 року стався військовий переворот, в ре­зультаті якого глава держави Таракі був заарештований і вбитий. Його крісло посів керівник перевороту Амін, який не подобався московським правителям. У результаті 25 грудня 1979 року політичне бюро ЦК КПРС, яким керував Л. І. Брежнєв, вирішило ввести радянські війська в Афганістан, мовляв, з метою "рятування революції". (79).
Перші бої радянських окупаційних військ в Афганістані розпочалися в 1981 році проти так званої афганської опозиції "моджахедів". Військове командування СРСР гада­ло, що то буде легка і тимчасова "прогулянка" радянського військового контингенту з пе­реможним кінцем. Та не так сталося, як планували. Дев'ять років і два місяці воювала радянська армія в Афганістані і закінчила свій похід безславним виведенням військ з цієї азіатської країни 15 лютого 1989 року. За ці роки в "афганістанському пеклі" побували 620 тисяч радянських військовослужбовців, 21 тисяча робітників та службовців МВС СРСР. Намір КПРС "експортувати" свою "ленінінсько-сталінську революцію" в Аф­ганістан коштував СРСР дуже дорого: там було втрачено 14453 солдатів і офіцерів ра­дянської армії та службовців МВС, у тому числі вбитими — 9511 чоловік, померли від ран — 2386 чол., від хвороб — 817, загинуло в аваріях і катастрофах — 1739 чоловік. За­гинули в цій бездарній війні 4 радянських генерали, 3261 офіцер і прапорщик, 11549 сол­датів і сержантів, 139 робітників і службовців. (80).
Постраждали в Афганській війні і жителі Запорізької області. Загинуло там 127 воїнів-запоріжців, стали інвалідами 70 солдатів і офіцерів, поранено 133 чоловіка. "Май­же в кожному районі на місцевих цвинтарях могили тих молодих хлопців, які воювали в цій несправедливій війні". (81).



 Співробітники запорізької міліції, які перебували в Афганістані по лінії МВС


Начальник  УВС Запорізького облвиконкому 1992-1995 рр. генерал-лейтенант міліції у відставці,   П’янтковський Анатолій Геогрійович      з березня 1983 року до березня 1985 року перебував старшим радником групи «Північ» по лінії МВС у Демократичній Республіці Афганістан. За мужність та героїзм, проявлені при  виконанні бойових завдань нагороджений орденами Червоної Зірки та Дружби народів.

Наши в Афгане


Двадцать два года  назад, словно  железнодорожные стрелки, развела судьба последних солдат с голубыми афганскими медалями на  мундирах по уголкам огромной страны, растворила их в той мирной жизни, от которой они на какое-то время ушли одними, а вернулись уже совершенно другими. И нет в этом их вины. Тема афганской войны и участия в ней бывшей нашей страны так и не получила однозначной оценки. Историки все еще не оценили прошлое: было оно героическим или покрыто тенью позора. Все еще не выяснены судьбы трехсот пропавших без вести наших соотечественников, не названо имя «шурави», поднявшего восстание в пакистанском лагере Бадабере в апреле восемьдесят пятого – предположительно  им был наш земляк из Запорожья Виктор Духовченко. Пока на афганском десятилетии поставлен жирный лиловый штамп: агрессия, поражение, трагедия... И только? Сохраним в памяти бесспорное, подтвержденное зрением и слухом. С остальным повременим.
Каким бы ни был общественный строй в державе, но у людей, которые стояли и стоят на ее защите, всегда

ЗАПОРІЗЬКА МІЛІЦІЯ В АФГАНІСТАНІ


Із книги С.Рев’якіна «Історія запорізької міліції 1917 – 2007 рр.»


Афганістан — держава Середнього Сходу. Його площа 655 тис. км2, населення близько 15 млн. чоловік, з них афганців понад 8 млн. чол., останні — таджики, узбеки, хазарейці, туркмени та інші. Близько 18% мешканців — кочовики та

Есть такое подразделение в МВД Украины


На днях (статья из старого сайта- летописец) Народный музей истории запорожской милиции посетил с супругой ветеран органов внутренних дел Украины Семенов Сергей Александрович, старший техник – начальник диспетчерского пункта 51-ой отдельной вертолетной бригады МВД Украины, который рассказал много интересного о своей службе в этом подразделении.
           
Историческая справка
С 1980 по 1989 годы летно-технический состав 51-го гвардейского отдельного вертолетного  полка принимает